Президент Дуда в Таллінні: ми не дозволимо силою змінювати кордони в Європі

2022-05-13 16:20 aktualizacja: 2022-05-13, 16:21
Fot. PAP/Leszek Szymański
Fot. PAP/Leszek Szymański
Ми твердо виступаємо за Україну та український народ; ми показуємо, що ми не дозволимо порушити правила сучасного світу, що ми не дозволимо силою змінити кордони в Європі, - заявив президент Анджей Дуда в Таллінні в п'ятницю.

Польський лідер у п'ятницю перебуває з робочим візитом в столиці Естонії, де зустрівся з президентом країни Аларом Карісом.

«Наші країни, як небагато інших, колись пережили радянське вторгнення та окупацію», – сказав Дуда на спільній пресконференції з Карісом. Він додав, що обидві країни спіткала однакова доля – нації не повністю вільні, не повністю суверенні, а Польща не була повністю незалежною державою. «Все це нам вдалося відновити лише після 1989 року, аж під кінець 20 століття», – сказав президент Польщі.

«Сьогодні, коли ми обидва дивимося на Україну з президентом (Карісом), а дивились ми дуже уважно – не лише в Києві, а й в Ірпені та Бучі (...), ми не сумніваємося, що ми повинні не лише допомогти Україні й українцям захищатися (...). Ми говоримо про це з президентом, з нашими колегами на міжнародній арені, намагаємося діяти там, де це можливо», – наголосив він.

Дуда зазначив, що сьогодні можна організовувати допомогу, обговорювати санкції з партнерами, «застосовувати різні сучасні, болючі для Росії рішення, які ясно і чітко показують Росії, що вона не править світом і не буде керувати світом». «І особливо нашим світом», – зазначив він.

«Через такі зустрічі, як сьогодні, яких останнім часом багато, ми обидва беремо участь у них у різних форматах, ми показуємо свою єдність, тверде, незмінне ставлення до російського нападу на Україну. Ми показуємо, що ми безперечно за Україною та українським народом. Ми показуємо, що не допустимо порушення принципів сучасного світу, принципів міжнародного права. Ми не дозволимо силою змінити кордони в Європі (...)», – сказав Дуда.

Він також закликав підтримувати Україну «всіма силами, як у військовому плані, надсилаючи сучасну зброю, так і в гуманітарних і просто людських умовах». Він зазначив, що Україна зараз потребує підтримки в отриманні статусу країни-кандидата в ЄС.

«Нехай отримає цю підтримку. (...) Сподіваємося, що таке рішення буде прийнято в рамках ЄС і що незабаром українці зможуть насолоджуватися цим почуттям відкритості Заходу до них, що їх вітають, чекають як кандидата в ЄС, оскільки ті, хто свідомо обрали Західну цивілізацію і розвиток відповідно до принципів демократії, які керують Західною Європою, до якої вони неодмінно хочуть належати, як показали пролиття крові, за те, що вони могли це зробити, а не перебувати в російській сфері впливу», – зазначив Дуда.

Як він додав, у п’ятницю разом із Карісом він візьме участь у конференції, присвяченій, зокрема, проблемам безпеки, включаючи проблеми, які зараз стосуються нашої частини Європи. Він повідомив, що у своєму виступі обговорить роль міжнародних організацій, у т.ч. ОБСЄ, у вирішенні збройних конфліктів, а також у наданні допомоги тим, хто постраждав від цих конфліктів.

Дуда також повідомив, що розмовляв з президентом Естонії про економічне співробітництво, розвиток інфраструктури між двома країнами, а також про майбутнє газове, автомобільне та залізничне сполучення.

«Ми сподіваємося, що останнім часом зростаючий економічний обмін між Польщею та Естонією, а також обмін компаніями, де Естонія, лідер у сфері сучасних ІТ-технологій, будучи абсолютно європейським авангардом у цій галузі, зможе знайти ґрунт для інвестування в Польщу, завдяки тому, що в наших університетах здобули хорошу освіту фахівці в галузі інформатики, автоматизації та всіх тих галузей, які гарантують розвиток сучасних технологій», – додав президент Польщі.

Розмова стосувалась і енергетичних зв’язків. «Ми говорили про створення альтернативних джерел постачання для наших країн і сусідніх країн. Тому ми розмовляли, тому що ми сподіваємося на дуже тісне розширення НАТО, щоб включити сусідів з Фінляндії і – ми сподіваємося – також зі Швеції. Ми чекаємо заяви Швеції з цього приводу», – сказав Дуда.

Він висловив сподівання, що червневий саміт Північноатлантичного альянсу в Мадриді «прийме тут необхідні рішення - не тільки посилить присутність НАТО в нашому регіоні, не тільки створить бригадні бойові групи, не тільки буде значно збільшити кількість солдатів Альянсу, які присутні на нашій території та гарантують безпеку». «Але також те, що оборонна інфраструктура Північноатлантичного альянсу в нашому районі значно покращиться, що це буде в першу чергу протидоступна інфраструктура, що забезпечує безпеку від повітряних атак і ракетних ударів», – підкреслив він.

Президент Естонії повідомив: «Ми говорили про те, що ми маємо намір продовжувати підтримувати Україну і як зробити так, щоб ціна цього вторгнення була ще більшою для Росії».

Каріс наголосив, що «страждання українців та України посилюються для президента (Владіміра) Путіна, який повинен за це платити». «Росія хотіла послабити Європейський Союз і НАТО. Завдяки цій агресії вона досягла прямо протилежного. ЄС і НАТО як ніколи згуртовані і сильніші», – сказав він. Він стверджував, що допомога Україні «повинна бути нашою щоденною турботою» і що Україні потрібно надати статус країни-кандидата в ЄС.

«Війна, розпочата Кремлем у серці Європи, приводить до НАТО Фінляндію і, можливо, Швецію. Це також означає, що Балтійське море буде внутрішнім морем НАТО, що зробить нашу безпеку ще міцнішою», – продовжив він.

Каріс також звернувся до всіх, хто, за його словами, боїться подорожувати туристами чи у справах до країн Балтії та Польщі. «Я запевняю вас, що країни Балтії та Польща дуже добре захищені як члени НАТО, а саміт НАТО забезпечить нам ще сильнішу оборону», – сказав він.

За словами Каріса, розмова з Дудою стосувалась і енергетичної безпеки. «Ми розраховуємо на підтримку Польщі, коли мова йде про синхронізацію електромереж, ми також хочемо будувати офшорні вітрові електростанції, очікуємо, що Польща буде брати участь тут. Новостворений трубопровід між Польщею та Литвою також допоможе підтримати цю енергетичну безпеку», - підкреслив Каріс. (PAP)

Авторки: Sylwia Dąbkowska-Pożyczka, Wiktoria Nicałek

Опрац. Iryna Hirnyk

ira/