Реставратор львівських пам’яток для ПАП: найважливіші львівські пам’ятки вже захищені, над охороною решти ще працюємо

2022-07-02 14:01 aktualizacja: 2022-07-04, 09:51
Fot. PAP/Vitaliy Hrabar
Fot. PAP/Vitaliy Hrabar
Найважливіші пам’ятки Львова вже охороняються, а над охороною інших ще працюємо – розповіла ПАП консерватор пам’яток Львова Лілія Онищенко. В інтерв’ю вона також розповіла про проблеми, пов’язані з ремонтом Личаківського цвинтаря під час війни.

ПАП: Під час свого перебування у Львові (29 червня) міністр культури Пьотр Глінський анонсував ремонтні роботи на Личаківському цвинтарі та цвинтарі захисників Львова, відомому як Цвинтар орлят.

Лілія Онищенко: Ми проводимо консерваційні роботи на Личаківському цвинтарі з 2007 року, завжди їх виконує польсько-українська команда. Ми починали з чотирьох об’єктів на рік. Ми обрали найбільш пошкоджені надгробки, які мають найбільшу історичну цінність, місця спочинку видатних львів’ян. З кожним роком ми збільшували кількість відреставрованих об’єктів, зараз проводимо 12 ремонтів на рік. Також ми почали ремонтувати каплиці на цвинтарі, їх ремонт триватиме два реставраційні сезони. Сподіваюся, що цього року, незважаючи на війну, роботи будуть проведені. На жаль, нам не вистачає людей для роботи, тому що чоловіки, які працювали в цих бригадах, в армії. Натомість польські консерватори через війну сюди не приїжджають, і ці роботи потребують постійного консерваційного нагляду. Разом з Інститутом «Полоніка», який є нашим партнером, ми думаємо, що робити в такій ситуації.

Яка ситуація з фінансуванням та проведенням робіт на Цвинтарі орлят?

На Цвинтарі орлят є два види об’єктів, які потребують ремонту: статуї левів і надгробки. Я бачила левів в травні, і вони не в найгіршому стані. У одного є проблеми з дизайном. Ми можемо почати технічне обслуговування в будь-який час, тому що це не такі складні об’єкти, над якими ми працюємо в інших місцях. Єдина складність полягає в їх розмірах. Для завершення у цьому реставраційному сезоні потрібні дві команди, по одній для кожної статуї. Обговорюємо, хто їх фінансуватиме та працюватиме над ремонтом. З українського боку ми хотіли б профінансувати більшу частину робіт, а інститут «Полоніка» пропонує оплатити матеріали, які будуть використані. Проблема в тому, хто це має виконувати, бо, як я вже казала, українці воюють, а поляки не приїжджають.

Чи можливо відновити написи «Завжди вірний» і «Тобі, Польще» на щитах левів?

Цю проблему потрібно обговорити у великій групі. Як відомо, ці написи та герби неодноразово змінювалися. Герби, які зараз зображені на щитах, є несучасними гербами Львова. Ми розглянемо це, але це скоріше політична проблема, ніж питання збереження. Ми це дуже широко обговорюємо, можна починати реставраційні роботи вже і впродовж цього часу дебатувати щодо написів. На мою думку, зараз найголовніше – відремонтувати левів.

У Львові через війну ще тривають роботи з укріплення пам’ятників?

Так, найважливіші з них уже забезпечені, але ми ще працюємо над захистом інших. Цей процес не такий інтенсивний, як на початку війни, тому що тоді треба було діяти швидко. Знищення об’єкта всесвітньої спадщини було б великою втратою. Зараз, на жаль, ми звикли до війни, тому що не можна весь час жити в страху. У перші дні російського вторгнення було багато тривог, ми постійно спускалися в підвали, думали, що ця війна скоро закінчиться. На жаль, вона ще триває, тому ми змушені берегти пам’ятки. Ми отримали грант від міжнародного фонду Aliph Foundation, який опікується пам’ятками під час бойових дій. Ми просили у них субсидію на утримання, тому що нам довелося, наприклад, демонтувати вітражі з францисканського костелу та з одного із будинків і заховати їх у надійне місце. Ці вітражі потребують догляду, і ми отримали на це грант.

Як виглядає охорона пам’яток?

Коли почалася війна, ми не уявляли, як це робити, тому що ми не робимо це щодня. Тому ми звернулися за порадою до польської сторони. Реставратор пам’яток Бартош Марковський мав досвід роботи в Сирії, адже був там після закінчення бойових дій і бачив скульптури, які розсипалися на частини. Він підказав, як нам діяти у випадку великих об’єктів, наприклад пам’ятника Міцкевичу, колон біля Бернардинського костелу чи фонтанів зі статуєю Матері Божої. За його словами, найголовніше – закріпити ці об’єкти, щоб у разі вибуху вони не розсипалися. Тому ми поставили клітки на ці пам’ятники. Ми не використовували пісок, тому що під час дощу мішки від дощу лопаються і пісок висипається, тому це короткочасне рішення. Ми двічі забезпечили скульптури на площі та біля собору. Перший раз тимчасово, щоб не пошкодити, а потім ми як слід обмотали їх дихаючою тканиною, щоб камінь не обростав мохом. Нещодавно ми перевірили їх, і вони в хорошому стані. Вітражі, які ми не демонтували, ми закріпили мінеральною ватою та дошками або металевими листами. Польська сторона дуже швидко нам допомогла. Ми звернулися до наших партнерів, з якими ми співпрацюємо роками, Інституту «Полоніка» та варшавського консерватора Міхала Красуцького. Він оголосив збір реставраторів міста, які швидко зібрали вогнегасники та інші матеріали для охорони, які ми не могли дістати на початку війни. Нам прислали три вагони необхідного обладнання, ми ним поділилися з іншими містами.

Зараз нам потрібні тільки вогнегасники. Ми спілкуємось через спеціальну платформу, де є українські міста з цінними історичними будівлями та консерватори польських міст. Це співпраця органів місцевого самоврядування. Ми повідомляємо, що нам потрібно на платформі, а поляки надають матеріали. Наприклад, Харкову потрібні були мішки з піском, до Києва відправили вагон матеріалів, інші міста отримали ящики для захисту музейних колекцій.

Чи ведеться документація пам’яток на випадок їх руйнування?

У нас є програма сканування історичних об’єктів. Ці матеріали дуже важливі для подальших реставраційних робіт. Це дуже особлива і дорога технологія, цим займаються дві фірми у Львові, одна приїхала з Харкова. Таким чином ми просканували кілька об’єктів, тому що компанії, які мають необхідне обладнання, не хочуть приїжджати на місця бойових дій, бо бояться їх знищити. Ми просканували вже п’ять об’єктів у Львові, п’ять у Львівській області та кілька у Чернівцях. Також ми працюємо методом фотограмметрії, щоб документувати всі об’єкти. (PAP)

Автор: Olga Łozińska

опр. Dmytro Menok

dmd/

Brak