NYT: Росія бореться зі спробами визнати її експортером «кривавих алмазів»

2022-08-18 10:52 aktualizacja: 2022-08-18, 16:18
Ілюстративне фото. Fot. PAP/EPA/STR
Ілюстративне фото. Fot. PAP/EPA/STR
Росія, провідний світовий виробник алмазів, заперечує, що вони були використані для фінансування війни з Україною. Використовуючи лазівки в нормативних актах, вона намагається обійти санкції, що забороняють їх імпорт, напр. до США, повідомляє в середу New York Times.

Газета підкреслює, що Росія є найбільшим у світі постачальником дрібних алмазів. Вона заробляє на цьому мільярди доларів. Вона намагається зламати ярлик, який США та інші країни маркують як «алмази конфлікту».

Також відомі як «криваві», «конфліктні» алмази пояснює він, зазвичай вважаються дорогоцінними каменями, проданими для фінансування війни.

За даними Вашингтона, дорогоцінне каміння є одним з найбільших неенергетичних експортних товарів Росії. Торік воно принесло їй 4,5 мільярда доларів.

«Доходи від цього виробництва приносять користь державі, яка веде навмисну, неспровоковану та невиправдану війну», — заявив Джордж Каджаті з Державного департаменту США, якого цитує NYT.

Щоденник також цитує заяву російського міністерства фінансів про те, що «алмазові надходження проклали шлях для будівництва доріг, шкіл і лікарень». Воно розцінило дії західних країн як «політичну демагогію».

Погляди Америки та інших західних країн поділяє й Україна.

«Російські алмази допомагають фінансувати війну РФ проти України, що робить їх не просто конфліктними, а й кривавими», – стверджував заступник директора Державного гемологічного центру Володимир Татаринцев.

NYT пояснює, що Вашингтон заборонив імпорт російських алмазів разом із російською горілкою, ікрою тощо. Однак це стосується ще не огранених алмазів.

«Переважна більшість йде в полірувальні центри в Індії, яким не заборонено продавати російські алмази. Коли вони оброблені та готові до відправлення, їх походження змінюється. (…) Їх позначають як індійські», – зазначає видання.

З Нью-Йорка Andrzej Dobrowolski (PAP)

Опрац. Iryna Hirnyk

ira/

Brak