Кос: суперечка України з Польщею не повинна вплинути на відкриття переговорних кластерів
"Питання відкриття переговорних кластерів у переговорах України з ЄС наразі вирішене на робочому рівні, і є надія, що двосторонні розбіжності між Києвом і Варшавою не вплинуть на цей процес", – заявила в понеділок єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, слова якої цитує портал "Європейська правда".
Комісарка підкреслила під час візиту до Києва, що Брюссель серйозно ставиться до застережень держав-членів ЄС щодо країн-кандидатів, однак закликає не пов’язувати процес розширення з двосторонніми суперечками.
"Загалом ми серйозно ставимося до занепокоєнь держав-членів. Ми можемо допомогти, але двосторонні питання не повинні впливати на процес вступу", – сказала Кос після зустрічі з журналістами в українській столиці.
Словенська політикиня висловила сподівання, що на етапі відкриття переговорних кластерів ці суперечки не матимуть негативного впливу на весь процес.
"Наразі, на мою думку, це питання вирішене на робочому рівні. (...) Ми сподіваємося, що вдасться відкрити всі кластери", – заявила Кос.
Комісарка закликала до розв’язання наявних двосторонніх проблем між країнами-кандидатами, наголосивши, що "добросусідські відносини є фундаментом" як процесу вступу, так і подальшого членства в Європейському Союзі.
Вона також нагадала, що якщо одна з держав-членів заблокує процес розширення, Брюссель не має можливості обійти таке вето.
"Ми не хочемо, щоб двосторонні питання ускладнювали процес вступу, і сподіваємося, що держави вирішуватимуть їх на двосторонньому рівні. Ніколи не слід втягувати двосторонні суперечки в цей процес. На жаль, як у минулому, так і зараз, ми мали справу із ситуаціями, коли це відбувалося", – визнала вона.
Угорщина тривалий час блокувала просування України на шляху до ЄС, а подолати вето Будапешта стало можливим лише після зміни на посаді прем’єр-міністра. У квітні Віктора Орбана замінив Петер Мадяр.
На початку травня цього року президент України Володимир Зеленський після зустрічі з головою Європейської ради Антоніу Коштою в Єревані заявив, що Україна розраховує на відкриття переговорних кластерів щодо вступу до Європейського Союзу у травні та червні.
Минулого тижня президент України присвоїв "почесне найменування Героїв УПА" елітному Окремому центру спеціальних операцій "Північ". Рішення Зеленського викликало бурхливу реакцію в Польщі.
Президент Кароль Навроцький вирішив, що одним із пунктів засідання Капітули Ордену Білого Орла 8 червня стане питання позбавлення Зеленського цієї нагороди. Орден Білого Орла Зеленському у 2023 році вручив тодішній президент Анджей Дуда.
"Сьогодні зібралася Капітула Ордену Білого Орла щодо ордена, наданого президенту України Володимиру Зеленському. Капітула представила свою думку присутньому на засіданні президентові РП Каролю Навроцькому", – написав у понеділок увечері в X речник президента Рафал Леськевич.
Як він додав, президент ухвалить рішення "у відповідний час".
У понеділок прем’єр-міністр Дональд Туск закликав президентів Польщі та України до "безпосередньої і щирої розмови", перш ніж "емоції зруйнують нашу солідарність". Він також підкреслив, що співпраця відповідає інтересам обох держав і народів, тоді як конфлікт відповідає інтересам Москви.
У зв’язку з напруженою ситуацією в п’ятницю та суботу Варшаву відвідав керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який провів переговори, зокрема, з віцепрем’єр-міністром, міністром національної оборони Владиславом Косіняком-Камишем, президентським міністром Марціном Пшидачем, керівником Бюро національної безпеки Бартошем Гродецьким та заступником міністра закордонних справ Марціном Босацьким.
За даними істориків, у липні 1943 року Українська повстанська армія (УПА) здійснила скоординовану атаку приблизно на 150 населених пунктів, заселених поляками, у Володимирському, Горохівському, Ковельському та Луцькому повітах колишнього Волинського воєводства на території сучасної України. Виконавцями злочину, який також називають Волинською різаниною, були члени Організації українських націоналістів (ОУН)-Б (бандерівська фракція) та підпорядкована їй УПА.
Польща та Україна багато років розходяться в оцінці діяльності ОУН і УПА. Для польської сторони події на Волині були злочином геноциду, тоді як для українців це був наслідок симетричного збройного конфлікту, за який однаковою мірою відповідали обидві сторони. Крім того, українці здебільшого сприймають ОУН і УПА як антирадянські організації (через їхній післявоєнний опір СРСР), а не антипольські. (PAP)
Обр. Ihor Usatenko iua/
