У Гуті Пеняцькій розпочалися перші розкопки у пошуках місць масових поховань поляків
У Гуті Пеняцькій у Львівській області у вівторок розпочали перші розкопки в місцях, де можуть знаходитися масові поховання поляків, убитих у лютому 1944 року. Роботи проводить Інститут національної пам’яті Польщі (IPN) у співпраці з українськими партнерами.
Гута Пеняцька вважається одним із символів мучеництва поляків, убитих на Волині та в Східній Галичині.
"Ми шукаємо щонайменше два масові поховання. Попередньо ми їх локалізували на основі свідчень очевидців, а також за фотографіями та топографією місцевості", – сказав PAP отець Томаш Тшаска з Бюро пошуків та ідентифікації IPN.
Роботи ведуться на території навколо колишніх каплиці та костелу. На місці працює невеликий екскаватор, який знімає верхній шар ґрунту, після чого ділянку досліджують археологи.
"Ми знімаємо верхній шар землі та перевіряємо, чи немає контурів поховальної ями", – пояснив Тшаска.
За його словами, пошуки стосуються як орієнтовної, так і іменної кількості жертв.
"Якщо йдеться про конкретну цифру, це 634 особи, але ми знаємо, що ця кількість уже зросла. Загалом же ми оцінюємо число жертв у межах 800-1000, – сказав він.
Він додав, що серед загиблих були не лише мешканці села, а й люди, які втекли з інших навколишніх сіл через масові вбивства, які відбувалися в околицях до цього.
Відповідно до юридичних процедур, чинних в Україні, ексгумації можуть проводитися лише після пошукових робіт і встановлення місць поховань.
"Ми відкриваємо невелику частину рештків, після чого їх консервуємо до моменту ексгумації", – підкреслив представник IPN.
Роботи в колишньому селі Гута Пеняцька триватимуть до 19 червня. З українського боку у них бере участь партнер польського ІНП, державне підприємство "Волинські старожитності". Також присутні представники Міністерства культури та національної спадщини Польщі та Товариства "Гута Пеняцька".
За даними істориків, 28 лютого 1944 року польських мешканців села було вбито українськими солдатами 4-го Галицького добровольчого полку СС (що був виділений з числа бійців 14-ї дивізії Waffen SS "Галичина") під німецьким командуванням, за участі підрозділу української поліції.
Згідно з висновками слідства Краківської окружної комісії з розслідування злочинів проти польського народу, у Гуті Пеняцькій було вбито близько 850 осіб, а саме село знищено. Цей злочин вважається одним із найвідоміших у межах Волинської трагедії.
Польщу та Україну тривалий час розділяють різні оцінки ролі ОУН і УПА, які, за польською версією, відповідальні за геноцидну етнічну чистку близько 100 тисяч поляків у 1943-1945 роках.
Польська сторона трактує ці події як геноцид, тоді як в Україні їх часто розглядають як елемент симетричного збройного конфлікту. Водночас ОУН і УПА в українській історичній пам’яті переважно сприймаються не як антипольські рухи, але як антирадянський рух опору.
З 2017 року між Україною та Польщею тривала суперечка щодо заборони пошукових та ексгумаційних робіт польських жертв на території України, запровадженої українською стороною після демонтажу пам’ятника УПА в Грушовичах у Польщі.
Мораторій було скасовано наприкінці листопада 2024 року під час спільної заяви міністрів закордонних справ Польщі та України.
Навесні 2025 року польська сторона провела ексгумації, зокрема в Пужниках, де було знайдено щонайменше 42 жертви. Також роботи проводилися в Островках і Волі Острівецькій.
Міністерство культури України надало дозвіл на подальші пошукові та ексгумаційні роботи в цих місцях, а також у Гуті Пеняцькій.
З Гути Пеняцької Jarosław Junko (PAP)
Обр. Ihor Usatenko iua/
