Безпека, G20 та Україна: Пшидач окреслив пріоритети Навроцького
Зміцнення безпеки Польщі, зокрема через союз зі США, перегляд двосторонньої політики щодо України, активніша роль у регіоні та прагнення до постійного членства в G20 стануть пріоритетами президента Кароля Навроцького у перший рік його каденції. Про це заявив президентський міністр Марцін Пшидач.
Як зазначив Пшидач, президент продовжуватиме діяльність у цих чотирьох напрямках, а восени Навроцький проведе переговори з "географічно віддаленішими" партнерами та "розширить свою діяльність на країни поза межами Європи, зокрема на ті, що входять до G20". "Ми плануємо заходи в Південно-Східній Азії, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці", – анонсував керівник керівник Бюро міжнародної політики при Канцелярії президента Польщі.
6 серпня 2025 року Кароль Навроцький склав президентську присягу перед Національними зборами, офіційно обійнявши посаду президента Республіки Польща. З того часу він чотири рази відвідав США, а також побував, зокрема, в Італії, Франції, Угорщині, Німеччині, Швейцарії, Великій Британії, Туреччині, Фінляндії, Словаччині, Хорватії та країнах Балтії. Також він узяв участь у саміті НАТО в Анкарі та тогорічній Генеральній Асамблеї ООН.
У розмові з агентством PAP Пшидач підкреслив, що пріоритетом першого року президентства Навроцького була політика безпеки.
"І ця безпека ґрунтується, з одного боку, на власних можливостях щодо оборони території, що означає розвиток польських збройних сил, але, з іншого боку, Польща сильна також завдяки силі своїх союзників. І президент зміцнював, зокрема, польсько-американський союз, але в рамках ширшого формату, яким є НАТО. Цьому сприяли дуже добрі польсько-американські відносини в той час, коли багатьом партнерам не вдавалося вибудувати добрі, зокрема особисті, контакти з президентом США Дональдом Трампом", – зазначив президентський міністр.
За словами Пшидача, ситуація з Навроцьким інша, адже він, як стверджує міністр, має "особисті, дуже добрі стосунки" з президентом США Дональдом Трампом, що "сприяє ухваленню вигідних для Польщі рішень". На його думку, завдяки цьому американська військова присутність у Польщі не лише не скоротиться, як це, ймовірно, станеться в інших країнах Західної Європи, а й може зрости. "Політика оборони та стримування нашої головної загрози – Росії – буде збережена", – наголосив Пшидач.
Він зазначив, що наразі американці проводять планові роботи щодо присутності своїх військ у Європі. "Ми, звісно, сподіваємося, що до осені ця робота буде завершена. Водночас ми знаємо, що в Польщі ця чисельність, з одного боку, не буде обмежена, а з іншого – що вимога Польщі щодо перетворення ротаційної присутності на постійну була прийнята американцями", – сказав міністр.
На запитання щодо слів голови Бюро національної безпеки Бартоша Ґродецького про те, що з боку США спостерігається "величезна відкритість" до приєднання Польщі до програми НАТО Nuclear Sharing, Пшидач зазначив, що це дуже тривалий процес, який вимагає щоденної дипломатичної роботи, а також зміцнення довіри між Польщею та США. "Міністр Радослав Сікорський не сприяє формуванню цього почуття довіри у цих відносинах", – додав він. На його думку, голова МЗС Польщі "має частково деструктивний вплив на ці відносини, зокрема й через свої численні необдумані коментарі".
"Ми й надалі будемо працювати над тим, щоб присутність американських військ чи ядерних сил у Польщі слугувала засобом стримування. Адже жодна, навіть найбільша держава, не захоче атакувати територію, на якій зберігається та присутня зброя найпотужнішої ядерної держави, якою є Сполучені Штати", – заявив Пшидач.
За його словами, важливою подією стало також запрошення Польщі до групи G20.
"Завдяки добрим особистим стосункам між президентами Навроцьким і Трампом Польща отримала запрошення на повноправну участь у цьому форматі цього року. Це означає не лише участь у самому саміті, а й запрошення до всіх підготовчих робіт. Натомість завданням на наступні роки є – і це стосується всіх, як Президентського палацу, так і польського уряду – намагатися переконати, досягти консенсусу серед усіх 20 країн, що входять до G20, щоб вони погодилися на присутність Польщі в наступні роки", – підкреслив Пшидач.
Він сподівається, що голова МЗС візьме участь у запланованій на жовтень зустрічі міністрів закордонних справ G20.
За словами Придача, у цьому році під час президентства Навроцького "вдалося здійснити делікатну корекцію парадигми щодо польської східної політики".
"З одного боку, було збережено тверду позицію щодо Росії та Білорусі, а також підтримку України, яка веде боротьбу з Росією. З іншого боку, цей підхід щодо України був скоригований паном президентом у бік висунення більших очікувань до України в питаннях, які важливі для Польщі, але які для самої України ані економічно, ані політично не повинні бути і не є надмірно обтяжливими. Я маю на увазі, зокрема, політику пам’яті, історичну політику", – зазначив міністр.
Пшидач оцінив, що вже зараз видно позитивні результати цієї політики.
"З одного боку, візит президента Зеленського до Варшави в грудні минулого року приніс позитивні результати, оскільки президент України пообіцяв активізувати пошуково-ексгумаційні роботи, і вже в січні, тобто через місяць після цього візиту, до Польського Інституту національної пам’яті надійшли конкретні документи та рішення про надання дозволів на пошуки в кількох місцях, щодо яких досі не було прийнято рішень", – додав він.
"Ця політика й надалі приносить позитивні результати, зокрема у вигляді дозволів на проведення ексгумацій, свідками чого ми є сьогодні. Останні рішення президента Володимира Зеленського, ухвалені після його зустрічі з президентом Каролем Навроцьким в Анкарі, також свідчать, що процес пошуку місць поховань та ексгумацій не лише триватиме, а й буде посилений. Саме цього прагнула Польща. (...) У цьому питанні є прогрес, і, на мою думку, він є результатом жорсткої позиції президента Навроцького", – заявив Пшидач.
Президентського міністра також запитали, які дії чи жести з боку України могли б реально зняти напругу у відносинах між Польщею та Україною.
"У нас є чітке очікування: припинення процесу героїзації злочинців під прапором УПА. Ми говоримо тут про ширший процес, який відбувається в Україні, а саме про питання пам’ятників, вулиць, героїзації людей", – відповів він.
"Це мінімальна вимога; наступним очікуванням є, звісно, зміна підходу. Я переконаний, що якби не спотворена історія, якби багато українців знали, чим займалися ОУН-УПА, то вони не хотіли б мати таких героїв", – додав Пшидач.
За словами Пшидача, хоча торішні переговори Навроцького із Зеленським стосувалися не лише історичних питань, а й економіки, політики та безпеки, низка ключових аспектів відносин із Києвом залишається у сфері відповідальності польського уряду. Серед них – участь Польщі у відбудові України, мирних переговорах, а також у нових форматах співпраці та угодах з Україною.
Міністр при президенті висловив думку, що "протягом останніх двох років польський уряд, по суті, частково маргіналізується Західною Європою в питаннях східної політики".
Говорячи про пріоритети першого року президентства Навроцького, Пшидач також назвав зміцнення регіональної політики та поглиблення співпраці з країнами Балтії у сфері безпеки.
"Президент хоче продовжити те, що розпочав у рамках згаданих чотирьох напрямків", – підсумував Пшидач. "2026 рік завершиться візитом пана президента на саміт G20 у Маямі, і як держава, яка цього року запрошена та є почесним гостем, Польща хоче продемонструвати свою активну позицію. Тому восени президент проведе переговори з партнерами, які знаходяться далі географічно, розширить свою діяльність на країни поза межами Європи, у тому числі ті, що входять до G20", – повідомив він.
Наразі до складу G20 входять: Саудівська Аравія, Аргентина, Австралія, Бразилія, Китай, Франція, Індія, Індонезія, Японія, Канада, Південна Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Сполучені Штати, Туреччина, Велика Британія, Італія, Європейський Союз та Африканський Союз. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
