Bloomberg: США намагалися заблокувати використання Європою російських активів для позики Україні

Американські чиновники переконували держави ЄС, що ці активи необхідні для забезпечення мирної угоди між Києвом і Москвою та не повинні використовуватися для продовження війни, розповіли дипломати, які попросили не розкривати їхні імена.

Цього тижня ЄС представив пропозицію використати заморожені російські активи для гарантування позики у 90 млрд євро, щоб покрити економічні та військові потреби України впродовж наступних двох років. На території ЄС зберігається близько 210 млрд євро таких активів.

Пресслужба Державного департаменту США не відповіла на запит Bloomberg щодо коментаря.

Ці дискусії відбуваються в критичний момент для України, коли США тиснуть на Київ, щоб він погодився на потенційно нерівну та несправедливу мирну угоду з Росією, яка була презентована як американський план досягнення миру. Україна ризикує залишитися без фінансування вже на початку наступного року, а адміністрація президента Дональда Трампа зупинила більшість американської допомоги, переклавши весь її тягар на Європу.

Вашингтон також розглядає російські активи в контексті мирних переговорів з Москвою і натякає, що їх можна було б використати для фінансування післявоєнних інвестицій США.

Попри модифікації американських планів, російські активи залишаються одним із головних каменів спотикання — поряд зі статусом українських територій та гарантіями безпеки для Києва. 

Європейські лідери наголошують, що питання використання цих активів є суто європейським, адже більшість коштів знаходиться в Європі.

"Немає можливості, щоб гроші, які ми мобілізуємо, залишилися у США", – заявив у четвер канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. 

"Американський уряд про це знає, і це також позиція німецького уряду. Це також європейський консенсус. Жодних розбіжностей немає. Ці кошти мають піти Україні й допомогти їй", – додав він.

План ЄС стикається з опором усередині блоку, особливо в Бельгії, де зберігається більшість російських активів. Bloomberg зазначає, що Мерц у п’ятницю має обговорити це питання з прем’єром Бельгії Бартом де Вевером і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, щоб пом’якшити бельгійські заперечення.

Мерц, давній прихильник використання російських активів для допомоги Україні, сказав журналістам, що серйозно ставиться до застережень бельгійського прем’єра та спробує їх врахувати на зустрічі.

"Я не хочу його переконувати, але скоріш за все переконаю", – заявив він у четвер на пресконференції в Берліні. 

"Якщо ми підемо цим шляхом, то для того, щоб допомогти Україні – можливо в найближчі два-три роки", - зазначив Мерц.

Бельгія аргументує свою відмову тим, що не отримала достатніх гарантій, аби не довелося самій покривати витрати в разі, якщо Москві вдасться виграти майбутні позови щодо повернення активів. Вона також стверджує, що використання заморожених коштів може наражати Європу та її компанії на російську відплату.

Поточне блокування плану Бельгією є головною перепоною до його ухвалення перед самітом ЄС 18-19 грудня в Брюсселі. Союз прагнутиме його затвердити. ЄС запропонував забезпечити позику бюджетом блоку або двосторонніми гарантіями держав-членів. Активи залишилися б замороженими, а Київ мав би повертати позику лише в тому разі, якщо Росія погодиться профінансувати відбудову та компенсувати завдані війною збитки.

Окрім Бельгії, проти виступають Угорщина та Словаччина (остання заявляє, що не підтримає військове фінансування України). Для ухвалення рішення потрібна кваліфікована більшість: 55% країн (тобто 15 держав), що представляють щонайменше 65% населення ЄС.

Комісія також запропонувала варіант випуску спільного боргу у разі відсутності згоди щодо використання активів. Однак держави-члени, зокрема Німеччина, відкидають цю ідею, а потреба в одностайності робить її малоймовірною, зазначає американське агентство. (PAP)

Опрац. Ihor Usatenko

iua/