Болгари глибоко розділилися щодо вступу своєї країни до єврозони
Європейська комісія 4 червня, ймовірно, схвалить перехід Болгарії на євро на початку 2026 року. Однак болгарська громадськість глибоко розділилася в цьому питанні, а деякі опитування показують, що тих, хто проти такого переходу, більше, ніж його прихильників.
Новину про те, що Брюссель має намір дати позитивну оцінку, повідомило, зокрема, агентство Reuters з посиланням на джерела в ЄК.
Болгари, однак, мають змішані почуття щодо прийняття єдиної валюти. Дехто стурбований зростанням цін і втратою державного контролю над монетарною політикою країни. Прихильники, з іншого боку, вказують, серед іншого, на підвищення економічної стабільності та полегшення доступу до фінансів. Опитування показують, що особливо скептично налаштовані люди похилого віку.
Опитування, опубліковане в січні болгарською радіостанцією BNR, показало, що 57,1% болгар виступають проти запровадження євро, тоді як 39% підтримують запровадження єдиної валюти.
На противагу цьому, в опитуванні Євробарометра, проведеному в жовтні-листопаді 2024 року, 46% болгар висловилися за запровадження євро, що на дев'ять відсоткових пунктів більше, ніж у попередньому дослідженні. В обох опитуваннях 46% також висловилися проти запровадження єдиної валюти.
В опитуванні, проведеному болгарською організацією Market Links у квітні та листопаді 2024 року, 47% респондентів не вірили, що запровадження євро зміцнить економіку та підвищить рівень життя, тоді як 39% вважали, що це матиме позитивний вплив.
Болгарія приєдналася до Європейського Союзу 1 січня 2007 року. Згідно з договором про ЄС, кожна нова країна-член ЄС зобов'язується запровадити євро, але конкретного терміну для цього не встановлено. Щоб приєднатися до єврозони, країна повинна спочатку відповідати так званим Маастрихтським критеріям конвергенції.
Цими критеріями є: цінова стабільність (низька інфляція), стабільність державних фінансів (дефіцит бюджету нижче 3% ВВП і державний борг нижче 60% ВВП), стабільність обмінного курсу (участь у так званому механізмі ERM II протягом щонайменше двох років без значних коливань обмінного курсу) і зближення довгострокових відсоткових ставок (середня номінальна довгострокова відсоткова ставка може бути вищою на 2 відсоткові пункти, ніж середня відсоткова ставка в трьох країнах ЄС з найнижчою інфляцією).
Механізм ERM II називають "залою очікування єврозони". Болгарія приєдналася до нього 10 липня 2020 року. Відтоді обмінний курс болгарського лева прив'язаний до євро.
Спочатку Болгарія планувала запровадити єдину валюту з 1 січня 2024 року, але ця дата була відкладена. Причинами стали висока інфляція через пандемію та російсько-українську війну, а також недостатня політична готовність, зокрема відсутність стабільної більшості, що підтримує євро, в болгарському парламенті.
У середу ЄК опублікує так званий Звіт про конвергенцію, який, як очікується, дасть відповідь на питання, чи відповідає Болгарія критеріям для прийняття євро; все вказує на те, що він буде позитивним. Європейський центральний банк висловить свою думку того ж дня, але позиція Єврокомісії буде вирішальною.
Прем'єр-міністр Болгарії Росен Желязков заявив минулого тижня, що його країна очікує позитивного звіту ЄК. Він запевнив, що його "держава гарантуватиме безпеку болгарських споживачів і після введення євро".
"Це включає в себе законодавчі зміни, пов'язані з прийняттям євро, щоб болгари могли бути спокійні за свої заощадження", — додав він.
Президент Болгарії Румен Радев, а також кілька націоналістичних партій відкрито критикували вступ до єврозони, попереджаючи про очікуване зростання цін.
На початку травня Радев оголосив, що має намір провести загальнонаціональний референдум щодо відтермінування вступу Болгарії до єврозони. Однак, як зазначає портал Politico, на це навряд чи погодиться болгарський Конституційний суд, який раніше постановив, що таке голосування буде неконституційним. План Радева також не зустрів ентузіазму в парламенті, де більшість партій підтримують запровадження євро.
Якщо Болгарія прийме єдину валюту, вона стане 21-м членом єврозони і другою країною після Хорватії, яка приєдналася до неї за останнє десятиліття.
З Брюсселя Łukasz Osiński (PAP)
Опр. Dmytro Planton
dpp/
