Британський історик: Річ Посполита припинила своє існування через агресію сусідів
Головною причиною припинення існування Речі Посполитої була не власна слабкість чи пихатість шляхти, а агресія сусідів, зокрема Росії, оскільки поділи були реакцією на вихід держави з кризи, – вважає британський історик, професор Річард Баттервік-Павліковський.
У п'ятницю Баттервік-Павліковський прочитав лекцію в Польському суспільно-культурному центрі в Лондоні, присвячену тезам, що містяться в його останній книзі, опублікованій в Польщі у 2022 році, "Світло і полум'я. Відродження і знищення Речі Посполитої (1733-1795)". Він наголошує, що свідомо пише про знищення Речі Посполитої, а не про її розпад, оскільки слово "розпад" може вказувати на її власну провину, тоді як, на його думку, вона була знищена сусідами, які сприймали її відродження як загрозу. Він також нагадує, що у XVIII столітті перегородки були частиною системи міжнародних відносин.
У розмові з PAP історик підкреслив, що кінець Речі Посполитої не можна оцінювати лише через призму поділів, але необхідно повернутися до глибокої кризи, яка тривала понад 70 років, від середини XVII до перших десятиліть XVIII століття. Ця криза була багатогранною, оскільки зачепила демографію, економіку, освіту, політику та армію.
"Ця криза виснажила Польщу і залишила її під російською гегемонією. Після цього вже було дуже важко вирватися з цих тенет. Але все ж таки відбулося оновлення у сферах демографії, економіки, суспільства, культури, освіти, ідей. Однак кожна спроба відновити Річ Посполиту наштовхувалася на реакцію Росії, яка була зацікавлена у збереженні та зміцненні своєї гегемонії. У 1860-х роках це явище значно посилилося", – розповідає Баттервік-Павліковський для PAP.
"Зрештою, відновлення Речі Посполитої, кульмінацією якого став Великий сейм, викликало такий страх у сусідніх держав, які вбачали в ній ідеологічну, демографічну та геополітичну загрозу, що вони вирішили знищити Річ Посполиту, перш ніж вона змогла відродитися і стати ще більш серйозним супротивником", – додає він.
Історик пояснює, що ключову роль у цьому відіграла російська імператриця Катерина II, яка не допускала думки про існування відродженої, сильної, багатонаселеної Польщі, тому намагалася ізолювати її, маніпулювати нею, корумпувати, висміювати, експлуатувати, тероризувати та підпорядкувати, але, наштовхнувшись на опір, вирішила спочатку урізати її, а потім повністю знищити.
На запитання, які уроки сучасна Польща може винести з останнього періоду Речі Посполитої, Баттервік-Павліковський відповів: "Треба навчитися можливості примирення між розділеними, досягнення національного консенсусу щодо змін, які потрібні, але дорогі та важкі для багатьох, заради спільного блага. І водночас слід прагнути не опинитися в такому скрутному геополітичному становищі, в якому опинилася Річ Посполита у XVIII столітті".
Річард Баттервік-Павліковський – історик, що спеціалізується на історії Польщі та Литви у XVIII столітті, автор кількох книг на цю тему, серед яких "Злет і падіння Речі Посполитої" (2010), "Польська революція і католицька церква 1788-1792" (2012) та "Конституція 3 травня. Заповіт Речі Посполитої" (2021). Викладач Школи слов'янських та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона та завідувач кафедри європейської цивілізації в Коледжі Європи в Натоліні.
Баттервік-Павліковський – лауреат Лондонської літературної премії Асоціації польських письменників за кордоном за 2023 рік.
З Лондона Bartłomiej Niedziński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
