Держави-члени ЄС ухвалили висновки щодо розширення Євроспільноти
У вівторок у Брюсселі міністри з європейських справ ЄС ухвалили висновки щодо розширення Євросоюзу. Документ стосується 10 країн: Грузії, Молдови, України та Туреччини, а також шести країн Західних Балкан: Албанії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Косово, Північної Македонії та Сербії.
У середу в Брюсселі також пройде зустріч лідерів ЄС з лідерами західнобалканських країн, на якій обговорюватимуться питання зміцнення партнерства та інтеграції цих країн з ЄС у процесі вступу. Зустріч пройде під головуванням нового голови Європейської ради Антоніо Кости, а лідери всіх 27 країн-членів оголосили про свою участь у спільній вечері.
У висновках щодо розширення, ухвалених у вівторок, міністри підтвердили свою ”повну і беззастережну прихильність перспективі членства в ЄС для Західних Балкан, України та Молдови”. Туреччина, за їхніми словами, залишається країною-кандидатом і партнером ЄС у багатьох сферах, хоча переговори про вступ до ЄС застопорилися на шість років через політичну ситуацію в Туреччині.
У документі також підкреслюється, що дії грузинської влади призвели до зриву переговорів про вступ країни до ЄС. Міністри висловили жаль у зв'язку з нещодавньою заявою правлячої партії ”Грузинська мрія” щодо призупинення процесу вступу до ЄС до 2028 р. Після оголошення цього рішення в Грузії не припиняються протести громадян.
Розширення ЄС - це ”геостратегічна інвестиція в мир, безпеку, стабільність і процвітання”, що особливо актуально в контексті війни в Україні, наголошується у висновках. Однак країнам-кандидатам необхідно провести реформи, зокрема судової системи, посилити боротьбу з корупцією, забезпечити верховенство закону та дотримання основоположних цінностей ЄС, як-от повага до прав меншин і свобода слова.
У контексті Західних Балкан було наголошено на необхідності підтримання добросусідських відносин і регіонального співробітництва, що особливо важливо у зв'язку з напруженістю між Сербією і Косово. Міністри наголосили, що країни мають продовжувати зусилля з деескалації та ”утримуватися від односторонніх і провокаційних дій, які можуть призвести до напруженості й насильства”.
У документі згадується прогрес Сербії в процесі вступу до ЄС (наразі відкрито і попередньо закрито 22 і дві з 35 переговорних глав), але також міститься заклик до Сербії продемонструвати більшу готовність до проведення реформ, зокрема у сфері верховенства закону. Що стосується Косова, то міністри також відзначили прогрес, але висловили стурбованість ситуацією на півночі країни, яка залишається осередком напруженості у відносинах із Сербією. Вони високо оцінили прогрес Чорногорії та Албанії на переговорах; з Албанією у вівторок було відкрито шостий переговорний блок.
У своїх висновках міністри ЄС рішуче засудили агресію Росії проти України, нагадавши, що з моменту відкриття переговорів про вступ України до ЄС у червні 2024 року країні вдалося провести деякі з необхідних реформ, особливо в судовій системі, державному управлінні та боротьбі з корупцією.
Вони також заявили про підтримку ЄС Молдови та її членства в ЄС. Вони також зазначили, що з моменту офіційного відкриття переговорів про вступ до ЄС у червні 2024 року Молдова домоглася значного прогресу в проведенні реформ, незважаючи на серйозні проблеми, спричинені війною в Україні та спробами Росії втрутитися у внутрішні справи країни. До них належать гібридні атаки і спроби Росії вплинути на результат президентських виборів у Молдові.
З Брюсселя Jowita Kiwnik Pargana (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
