До 30 вересня діє "український спецзакон" у Польщі: що далі?
Перебування громадян України, які легально прибули до Польщі через війну, вважатиметься законним до 30 вересня 2025 року. Відповідний урядовий законопроєкт уже пройшов парламент і очікує на підпис президента. Консультації з цього питання завершено. Рішення стосується майже мільйона українців.
Відповідно до закону "про допомогу громадянам України", перебування громадянина України, який легально прибув на територію Польщі з 24 лютого 2022 року у зв'язку з триваючим збройним конфліктом в Україні, вважається легальним до 30 вересня 2025 року.
Цей термін мав бути продовжений поправкою до спекулятивного закону, але наприкінці серпня президент Кароль Навроцький наклав вето. У відповідь уряд підготував, а парламент ухвалив новий закон, який передбачає, зокрема, продовження легальності перебування українців до 4 березня 2026 р. Цей же термін фігурував і в президентському проєкті, який президентський палац представив після вето.
На запитання PAP про наслідки того, що нове законодавство не набуде чинності вчасно, Міністерство внутрішніх справ і адміністрації пояснило, що на іноземців, які перебувають у Польщі, тоді поширюватиметься дія закону "про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща від 2003 року".
"Після 30 вересня громадяни України з тимчасовим захистом втратять своє попереднє право на легальне перебування, а їхні номери PESEL зі статусом UKR перестануть оновлюватися. Їхній правовий статус буде невизначеним", – зазначили у міністерстві.
Після закінчення терміну дії положень спеціального закону громадяни України повинні будуть звернутися до Управління у справах іноземців (Urząd ds. cudzoziemców) та обласних управлінь (які часто займаються легалізацією перебування), щоб отримати новий документ і легалізувати свій статус. На думку міністерства, зіткнувшись з невизначеністю щодо свого статусу, багато українців можуть звернутися за міжнародним захистом, що може додатково збільшити навантаження на систему.
Зміна правил перевірки легального статусу перебування може вплинути на доступ до соціальних виплат та державних послуг, таких як медичне обслуговування.
У міністерстві також вказали на загрози для ринку праці – робота багатьох громадян України в одну мить перестане бути легальною.
"Відсутність легальної роботи означає відсутність податків, медичних та соціальних внесків, які сьогодні співфінансуються іноземцями. Це створює велику проблему для сотень тисяч польських підприємців, які працевлаштовують іноземців", – пояснив він.
За даними Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, через відсутність спадкоємності в нормативних актах може також виникнути проблема з житлом – воєводи втратять підстави для продовження договорів про проживання для близько 23 тис. осіб, а Управління у справах іноземців не має такої житлової бази.
Міністерство також зазначило, що електронні дозволи на проживання (додаток Diia.pl) перестануть працювати, що ускладнить або унеможливить перетин внутрішніх кордонів ЄС для громадян України.
Речник Управління у справах іноземців (UdsC) Якуб Дудзяк, відповідаючи на запитання PAP про кількість громадян України, які легально перебувають у Польщі, пояснив, що загалом 1,58 млн громадян України мають дійсні дозволи.
Більшість з них перебувають у Польщі саме на підставі тимчасового захисту, що підтверджується отриманням номера PESEL відповідно до закону "про допомогу громадянам України". Наразі на цій підставі зареєстровані 992 тис. осіб. З них 479 тис. громадян України мають посвідки на тимчасове проживання, 57 тис. – посвідки на постійне проживання і 42 тис. – посвідки на довгострокове проживання в ЄС.
Урядовий законопроєкт, який очікує на підпис президента, закріплює систему отримання іноземцями сімейних виплат. Право на ці виплати буде пов'язане з професійною діяльністю батьків та навчанням дітей у польській школі, з винятками, наприклад, для осіб з обмеженими можливостями. Крім того, право на допомогу буде пов'язане з тим, що іноземець заробляє щонайменше 50 відсотків мінімальної заробітної плати, що означає, що у 2025 році вона становитиме 2333 злотих брутто.
Заклад соціального страхування (ZUS) щомісяця перевірятиме, чи були іноземці економічно активними. Якщо протягом конкретного місяця особа не працювала, виплату буде призупинено, і переказ не здійсниться. Також ZUS перевірятиме через реєстр головного коменданта Прикордонної служби, чи іноземець не виїхав з Польщі.
Для кращої ідентифікації іноземців, які подають заяву на отримання допомоги, та їхніх дітей буде введено номер PESEL. Під час присвоєння номера PESEL також перевірятиметься місце проживання дітей у Польщі. Нове законодавство також передбачає інтеграцію баз даних різних установ, що, як очікується, дозволить більш ефективно контролювати виплати іноземцям та унеможливить спроби шахрайства з пільгами.
Законопроєкт подовжує термін дії тимчасового захисту в Польщі до 4 березня 2026 року. Також він передбачає поступове згортання частини допоміжних заходів для громадян України, які легально перебувають на території Польщі. Визначає виключення можливості надання пільг громадянам України, які перетинають кордон на короткий термін на підставі дозволу в рамках малого прикордонного руху.
Також розширено буде перелік передумов для анулювання посвідки на тимчасове проживання, виданої на один рік, якщо громадянин України: подав заяву, що містить неправдиві персональні дані або неправдиву інформацію, дав неправдиві свідчення або приховав правду, підробив або підробив документ, якщо шлюб був укладений з метою обходу закону.
Урядовий законопроєкт ще більше обмежує доступ до медичних послуг, обмежуючи перелік пільг, які зможуть отримати незастраховані повнолітні громадяни України. До них належать програми охорони здоров'я, медичної реабілітації, стоматологічного лікування та лікування наркозалежності.
Президент Кароль Навроцький в інтерв’ю газеті Fakt у четвер повідомив, що разом із командою аналізує урядову поправку до закону про допомогу українцям і допускає її підписання. Він додав, що має ще зважити "за" і "проти".
"Я наклав вето на перший законопроєкт, тому що ми не погоджувалися платити 800+ непрацюючим українцям", – додав він. Однак Навроцький визнав, що парламентська більшість "зробила крок назад" і пристосувала законопроєкт до деяких його очікувань.
Громадське обговорення президентського законопроекту завершилося 25 вересня.
Aleksandra Kiełczykowska (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
