"The Economist": Україна і союзники повинні переосмислити, що означає перемога
Більше, ніж "план перемоги", який президент Володимир Зеленський привіз до США цього тижня, Україна потребує термінової зміни курсу, що включає переосмислення того, що означає перемога, - стверджує британський тижневик The Economist у своєму останньому номері.
"Якщо Україна та її західні союзники хочуть перемогти, вони повинні мати мужність визнати, що вони програють", - пише The Economist, вказуючи, що війна на виснаження, яка ведеться вже два роки, є нежиттєздатною, оскільки, незважаючи на величезну кількість поранених і загиблих на боці Росії, вона має таку велику перевагу в населенні, що українська лінія фронту рано чи пізно зруйнується.
Він додає, що Україна також має проблеми поза полем бою. За його підрахунками, Росія зруйнувала стільки електромереж, що на українців чекає холодна зима з щоденними відключеннями електроенергії до 16 годин, люди втомилися від війни, армія не в змозі мобілізувати і підготувати достатню кількість солдатів, щоб утримувати лінію фронту, не кажучи вже про відвоювання територій, і втома від війни стає все більш помітною закордоном.
"Якщо Зеленський продовжить заперечувати реальність, стверджуючи, що українська армія здатна повернути всі землі, які Росія вкрала з 2014 року, він відлякає прихильників України і ще більше розділить українське суспільство. Незалежно від того, переможе (Дональд) Трамп у листопаді (на президентських виборах у США) чи ні, єдиною надією на збереження підтримки США і Європи та об'єднання українців є новий підхід, який починається з того, що лідери повинні чесно говорити про те, що означає перемога", - стверджує The Economist.
Тижневик нагадує, що вже давно стверджує, що Володимир Путін напав на Україну не заради її території, а для того, щоб не дати їй стати процвітаючою, орієнтованою на Захід демократією. "Партнери України повинні змусити Зеленського переконати свій народ у тому, що вони є найважливішою здобиччю у цій війні. Як би сильно Зеленський не хотів вигнати Росію з усієї України, включно з Кримом, у нього немає ні людей, ні зброї, щоб це зробити. Ані він, ані Захід не повинні визнавати фальшиві претензії Росії на окуповані території; скоріше, вони повинні зберігати возз'єднання як прагнення", - стверджує він.
Він додає, що в обмін на прийняття цієї реальності західні лідери повинні зробити його головну військову мету переконливою, забезпечивши Україні військовий потенціал та гарантії безпеки, яких вона потребує. "Незалежно від того, чи буде підписана офіційна мирна угода, це єдиний спосіб припинити бойові дії і забезпечити безпеку, від якої в кінцевому підсумку залежатиме процвітання і демократія в Україні", - вважає тижневик.
Видання пояснює, що це вимагатиме збільшення поставок зброї, в тому числі ракет дальнього радіусу дії і засобів протиповітряної оборони, а також виробництва Україною власної зброї. Другий спосіб зробити обороноздатність України надійною - це заяви президента США Джо Байдена про те, що Україну слід запросити до НАТО вже зараз, навіть якщо вона розділена і, можливо, без формального припинення вогню. "The Economist" визнає, що це було б суперечливо через гарантії взаємної оборони у статті 5 Вашингтонського договору, але зазначає, що можна було б передбачити, що вони не поширюватимуться на нині окуповані території України.
"Членство в НАТО пов'язане з ризиками. Якщо Росія знову нападе на Україну, США можуть зіткнутися з жахливою дилемою: підтримати Україну і ризикнути війною з ядерним ворогом або відмовитися і послабити свої альянси по всьому світу. Але відмова від України також послабить усі американські альянси - одна з причин, чому Китай, Іран і Північна Корея підтримують Росію. Путін чітко дає зрозуміти, що справжній ворог - це Захід. Помилково думати, що залишення України перед обличчям поразки принесе мир", - зазначає The Economist.
Видання визнає, що Зеленському та західним лідерам знадобиться багато зусиль, щоб створити новий план перемоги, але якщо вони цього не зроблять, то покладуть початок поразці України, а це буде набагато гірше.
З Лондона Bartłomiej Niedziński (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
