The Economist: звільнення Залужного – це ризик і новий етап війни
Звільнення головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного – це ризик, на який пішов президент України Володимир Зеленський, і новий ключовий етап у війні, – пише британський тижневик The Economist в аналітичній статті, опублікованій у четвер.
Заміна Залужного на Олександра Сирського – це крок, який може бути помилковим, коментує видання. Залужний користується великою повагою як серед військових, так і серед цивільних. Основна відмінність між президентом і тепер уже колишнім командувачем – це імідж, який вони обидва створили в суспільстві. Від початку російської агресії Зеленський став головним патріотом, створивши собі імідж бунтівного лідера нації, який не піддається агресії, тоді як Залужний, котрий роками перебуває на передовій – тобто з 2014 року, з моменту російської агресії на східні регіони України, – зосередився на бойових діях, – зазначає The Economist.
Як оцінює британський тижневик, ці відмінності почали чітко проглядатися лише тоді, коли війна увійшла у фазу стагнації. Зеленський і Залужний почали розходитися в підходах до ведення війни. Президент і його адміністрація почали покладати на Залужного відповідальність за минулорічний невдалий контрнаступ. Вони хотіли, щоб українська армія готувалася до подальших атак, і тиснули на нього, щоб він прийняв непопулярне рішення про посилення мобілізації. Залужний відкинув їхні аргументи, стверджуючи, що його обережність призвела до менших втрат солдатів і техніки. Він стверджував, що не може планувати новий контрнаступ, не знаючи, які ресурси є в його розпорядженні. Він небезпідставно заявив, що політики несуть відповідальність за мобілізацію громадськості, – зазначає видання.
The Economist нагадує, що в інтерв'ю тижневику одразу після початку вторгнення, Зеленський заявив, що Україна надає більшого значення людським життям, ніж території. Однак нещодавно він змінив свою думку, заявивши, що метою є повернення всіх окупованих територій. Коли стало зрозуміло, що ця мета може бути недосяжною, нетерпіння Зеленського щодо Залужного зросло. Він почав відчувати загрозу від популярності генерала.
Ймовірно, було неминуче, що "непорозуміння у верхах" почнуть виникати в міру того, як війна затягуватиметься. Однак українська політика не схожа на політику західних країн. Це жорстока боротьба за ресурси та владу, яка фінансується олігархами й фракціями. На Заході ідеї часто відсуваються на задній план, тоді як в Україні, як правило, їх взагалі немає, – пише тижневик.
Авторитет генерала Залужного як головнокомандувача вже постраждав від чуток про його відставку. Чим довше Зеленський затягував звільнення Залужного, тим більше страждав і його власний авторитет. Питання в тому, що станеться тепер, коли Залужного замінив Сирський, – зазначає видання. Однією із загроз для президента стане невдоволення солдатів, викликане звільненням улюбленого командира. З іншого боку, генерал Сирський має репутацію людини, яка не зважає на втрати та людські життя. Одні вихваляють його професіоналізм, інші кажуть, що він залякує своїх підлеглих і керує через страх.
Реорганізація верховного командування також порушить командні структури. Важливо, щоб ці зміни не зменшили боєздатність України. Україні слід очікувати посилення мобілізації в найближчому майбутньому, навіть якщо генерал Сирський буде вести переважно оборонну війну, на чому йому зараз і слід зосередитися, – вважають автори аналізу.
Оскільки генерал Залужний є героєм в очах народу, його звільнення матиме і політичні наслідки. Наразі не зрозуміло, що він робитиме далі. Дехто не вважає його природженим політиком, але він був би не першим ветераном, якому бачення влади закрутило голову. Якийсь український олігарх може використати його як інструмент для реалізації власних амбіцій, пише тижневик. Зеленський, з іншого боку, повинен розуміти, що якщо він спробує придушити суспільне невдоволення, то завдасть шкоди політичній культурі, яку він запровадив.
Виникає питання, чи змінить Зеленський своє бачення війни після звільнення Залужного. Президент, як і раніше, стверджує, що Україна поверне собі всі окуповані території, хоча він знає, що це не станеться швидко, якщо взагалі станеться. Якщо не станеться чогось абсолютно несподіваного, перемога, визначена як повернення всієї української території, не може бути досягнута.
Україна виграє війну, якщо дотримуватиметься правил Заходу. У цьому питанні не повинно бути розбіжностей між президентом і його командирами, – пише The Economist. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
