ЄК хоче продовжити тимчасовий захист для українців до 2027 року, але підтримуватиме їхнє повернення
Європейська комісія запропонувала у вівторок продовжити тимчасовий захист в ЄС до березня 2027 року для людей, які втекли з України після початку війни. Водночас вона окреслила низку рішень, які допоможуть їм повернутися та відбудувати свою країну після війни.
Українцям, котрі виїхали з країни після початку війни 24 лютого 2024 року, надається тимчасовий захист в ЄС, який дає право на проживання та роботу, а також дозволяє користуватися державними послугами (освіта, охорона здоров'я тощо).
Рішення вже кілька разів продовжували (наразі воно діє до березня 2026 року), а у вівторок ЄК запропонувала продовжити його ще на рік – до 4 березня 2027 року. "Нинішня ситуація в Україні показує, що на значній частині країни наразі немає безпечних і сталих умов життя для тих, хто хоче повернутися", – аргументують в ЄК.
У країнах ЄС на підставі Регламенту про тимчасовий захист проживають 4,25 млн українців. Найбільше їх у Німеччині (1,2 млн), Польщі (997,1 тис.) та Чехії (365,1 тис.).
Однак ЄК хоче, аби держави-члени поступово відходили від цього рішення, яке за задумом є тимчасовим, до інших правових статусів, таких як дозвіл на проживання з метою роботи, навчання або за сімейними обставинами. На думку Брюсселя, це краще відображатиме ситуацію багатьох українців, які інтегрувалися в суспільство приймаючих країн, вивчили мову, знайшли роботу тощо.
Водночас у вівторок Єврокомісія заявила, що хоче підтримати українців у їхньому добровільному поверненні, що дозволить зруйнованій війною країні відбудуватися. "Майбутнє України залежить від повернення її народу", – заявив у вівторок комісар ЄС з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер.
Центральною частиною цього плану є створення інформаційних пунктів, "центрів єдності", у країнах-членах ЄС, де українці зможуть дізнатися, як безпечно повернутися до своєї країни, знайти роботу або заснувати бізнес. Українцям також будуть надаватися "ознайомчі поїздки" до своєї країни для оцінки умов життя або ступеня пошкодження їхніх домівок, що допоможе їм прийняти обґрунтоване рішення про доцільність повернення.
Центри частково фінансуватимуться з фондів Європейського Союзу, а їхня діяльність контролюватиметься новим посланником у справах українців в ЄС. Євросоюз координуватиме програми повернення у тісній співпраці з українською владою, яка зможе на постійній основі оцінювати кількість людей, необхідних на ринку праці, та їхню спроможність прийняти (наприклад, питання доступу до державних послуг, включаючи охорону здоров'я).
Низка країн вже заявили про свою зацікавленість у створенні таких центрів. Перший "центр єдності" має відкритися влітку в Берліні, а інші планують відкрити Чеська Республіка та Іспанія.
"Майбутнє української економіки залежить від успіху її інтеграції до Європейського Союзу. Якщо ми хочемо подвоїти ВВП протягом наступних десяти років, нам знадобиться додатково 4 млн людей на ринку праці", – оцінив у вівторок віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов.
З початку війни ЄС виділив 15 млрд євро на допомогу країнам-членам у прийнятті українських біженців. Найближчим часом Єврокомісія розблокує ще 4 млрд євро на ці цілі.
З Брюсселя Maria Wiśniewska (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
