Експерт: атаки на Чорнобиль оголюють безпорадність світу перед атомним тероризмом Росії
"Російські атаки на електростанцію в Чорнобилі оголюють безпорадність світу перед атомним тероризмом Москви", – заявив у розмові з PAP доктор Антон Лягуша, експерт Київської школи економіки. Світ і далі більше зважає на право сили, ніж на загрозу ядерної катастрофи – додав він.
"Росія діє як колективний маніяк, перетворюючи терор на свою національну ідею. Від початку російської агресії проти України ми вже бачили удари безпілотників по саркофагу Чорнобильської електростанції, які спричинили короткочасне підвищення рівня радіації. Існує реальний ризик, що чергова атака призведе до руйнування цієї захисної конструкції. Найстрашнішим, утім, є те, що попри досвід Чорнобиля та величезні інвестиції європейських країн у будівництво саркофага світ демонструє майже повну відсутність реакції" – сказав Лягуша.
На думку експерта, людство теоретично змінило підхід до ядерних катастроф, але на практиці виявилося повністю нездатним діяти на випередження і зупинити реальну загрозу ядерного шантажу.
"Ситуація на Запорізькій атомній електростанції показує, що міжнародні органи не здатні ефективно запобігати актам ядерного тероризму. На жаль, право сили й надалі призводить до того, що люди бояться сили, а не смертельних вибухів," – зазначив експерт з публічної історії та медіакомунікацій.
Нагадаємо, Запорізька атомна електростанція в Енергодарі на південному сході України, найбільший об’єкт такого типу в Європі, перебуває під окупацією Росії з березня 2022 року. Російські сили неодноразово обстрілювали територію станції, створюючи загрозу з непередбачуваними наслідками. Через бойові дії поблизу станція неодноразово тимчасово втрачала зовнішнє живлення.
"Ще за часів СРСР навколо катастрофи в Чорнобилі виник міф про героїзм і незламність ліквідаторів, який повністю затінив реальний масштаб трагедії. Цей міф ігнорував безвідповідальність керівництва, небезпечні експерименти на станції та особисті драми переселених людей, водночас замовчуючи швидке транскордонне поширення радіації і катастрофічні наслідки для природи", – пояснив Лягуша.
Як підкреслив експерт Київської школи економіки, після розпаду СРСР у 1991 році в межах політики національної пам’яті почали шукати нову модель осмислення Чорнобиля, яка завдяки першим фільмам і свідченням перетворилася з радянського міфу на багатовимірну історію.
Цей новий підхід поділив сприйняття тих подій на три ключові аспекти: масштабну технічну аварію, руйнівне техногенне лихо та глибоку особисту людську трагедію.
На думку доктора Лягуші, катастрофа в Чорнобилі стала одним із ключових чинників розпаду Радянського Союзу. Вона оголила критичну проблему державної брехні: влада приховувала правду про масштаби загрози навіть тоді, коли реактор залишався відкритим, а всередині вирувала пожежа.
"Суспільний шок, викликаний діями керівництва Комуністичної партії Радянського Союзу посилився через примусове виведення людей на першотравневі демонстрації в Києві в умовах екстремального радіаційного фону. Це остаточно зруйнувало залишки довіри до системи, показавши, що держава готова пожертвувати життям мільйонів громадян заради підтримання фіктивного ідеологічного образу", – наголосив експерт.
За його словами, з часом у колективній свідомості українців Чорнобиль перетворився на містичне "царство антиприроди", ставши уособленням пекла, що вирвалося назовні.
"Мистецтво і масова культура використовують цей образ, граючи на вічній людській цікавості до смерті та невідомого. Завдяки таким явищам, як гра "Сталкер" чи так званий "чорний туризм", страх перед катастрофою перетворився на специфічний продукт – такий собі травматично-розважальний контент, у якому справжній жах минулого стає декорацією для розваги і пошуку сенсацій", – оцінив Лягуша.
На його думку, ключовим посланням для світу до 40-річчя катастрофи в Чорнобилі має стати заклик не ігнорувати загрозу і остерігатися "ілюзії стабільності".
"Європейці повинні перейти від декларативного екоактивізму до конкретних дій. Європа має посилити зусилля для забезпечення повного військового та експертного контролю безпеки над територією саркофага і тим, що залишилося від електростанції. Світ нарешті повинен зрозуміти, що агресор, який несе ядерну загрозу, прагне глобальної катастрофи, адже в межах власної держави він уже давно до неї допустив", – заявив Антон Лягуша.
Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції сталася 26 квітня 1986 року. Вибух четвертого реактора призвів до забруднення частини територій України та Білорусі. Радіоактивні речовини дійшли також до Скандинавії, Центральної Європи, зокрема Польщі, а також на південь континенту – до Греції та Італії. У зоні навколо Чорнобиля й досі діє заборона на проживання людей.
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko iua/
