Експерт Карнегі пояснив, як Ізраїль здійснює атаки на Іран
Атаки Ізраїлю на Іран стали можливими завдяки тому, що Моссад зміг проникнути в країну, організувати контрабанду зброї та створити там базу безпілотників, оцінив в розмові PAP професор Ерік Лоб із Близькосхідної програми Карнегі та факультету міжнародних відносин Міжнародного університету Флориди.
Відповідаючи на питання про масштаби проникнення, експерт нагадав, що Ізраїль роками проводив таємні операції, акти саботажу і вбивства в Ірані, і вони були б неможливі без участі або підтримки деяких іранських громадян.
"Це не дивно, оскільки однією з найбільших слабкостей іранської держави є те, що частина населення відкрито виступає проти режиму. Тому не буде дивним, якщо Ізраїль скористається цими настроями та завербує людей, незадоволених нинішнім урядом, для співпраці в окремих операціях", – підкреслив Лоб.
Він також зазначив, що через кілька днів після ізраїльських атак на Іран 13 червня з'явилися повідомлення про те, що успіх цих операцій став можливим завдяки здатності ізраїльської розвідки проникати в Іран, контрабандно ввозити зброю і створювати в країні базу дронів для атак. Незабаром після цього іранська влада оголосила про арешт двох імовірних агентів Моссаду і стратила людину, звинувачену у співпраці з Ізраїлем і передачі інформації.
"Арештів стає все більше, і я переконаний, що деякі з них дійсно можуть бути пов'язані з операціями ізраїльської розвідки проти іранського режиму. Водночас вони дають привід для режиму в Тегерані, який відчуває загрозу і тому користується ситуацією, щоб розправитися з реальними й передбачуваними внутрішніми опонентами", – зазначив аналітик.
З погляду іранців, ізраїльські атаки є величезним розвідувальним конфузом і провалом для служб безпеки їхньої країни.
"Дивно, що США почали евакуацію цивільного персоналу з військових баз і дипломатичних місій за два дні до ізраїльської атаки, а Іран і пальцем не поворухнув. Не було посилено заходів безпеки, не проводилася підготовка до можливого удару, ключовий персонал не був переміщений у безпечні місця. Високопосадовці спали у власних ліжках посеред ночі, ніби нічого не сталося", – зазначив Лоб.
Він зазначив, що Іран відреагував на це обмеженням доступу до інтернету і вимогою до громадян видалити WhatsApp зі своїх телефонів, побоюючись, що додаток був використаний ізраїльськими або американськими службами для позначення місць атак або інших цілей всередині країни.
Відповідаючи на запитання про ставлення іранців до Ізраїлю, експерт зробив висновок з реакцій, які він спостерігав: "Іранці можуть бути сильними противниками режиму, як ми неодноразово бачили під час протестів і репресій проти активістів, і водночас вони можуть бути сильно прив'язані до своєї країни та, керуючись почуттям національної лояльності, не хотіти, аби Сполучені Штати або Ізраїль вирішували майбутнє Ірану".
Лоб підкреслив, що ситуація є складною і її важко чітко описати.
На його думку, навіть якщо Ізраїль і США запевняють, що атаки спрямовані лише на інфраструктуру і військовослужбовців Ірану, реальність інша: жертви серед цивільного населення, руйнування та атаки на об'єкти, характер яких іноді незрозуміла. Наслідки цих дій безпосередньо впливають на пересічних іранців, підкреслив він.
"Багато іранців зі зрозумілих причин живуть у страху. Вони опинилися між тиском з боку США та Ізраїлю, з одного боку, і репресивним та авторитарним режимом з іншого – і просто намагаються вижити. На відміну від Ізраїлю, в Ірані немає чітких інструкцій від держави. Немає систем сигналізації, немає укриттів, населення абсолютно беззахисне. Така трагічна реальність цієї війни", – оцінив експерт.
Деяких іранців обурює позиція частини іранської діаспори, яка аплодує військовим діям Ізраїлю, не враховуючи їхніх наслідків і не бачачи людського виміру ситуації.
Відповідаючи на запитання, як нинішня війна вплине на Іран, аналітик сказав, що "важко робити чіткі прогнози, знаючи історію іранського режиму, його параноїдальну та авторитарну, репресивну природу". Однак він підкреслив: "Якщо режим переживе цю війну, то внутрішня ситуація погіршиться".
У цьому контексті він навів приклад Туреччини, де президент Реджеп Таїп Ердоган і його партія ще більше посилили контроль над державою після невдалого перевороту у 2016 році.
"Проблема в тому, що через нинішню війну ситуація в Ірані стане ще складнішою для тих, хто сподівається на зміни, на демократичне майбутнє країни, але в довгостроковій перспективі режим може ослабнути. Зростаюче невдоволення може підштовхнути громадян не тільки до протестів і дій опозиції, але і – в крайньому разі – до співпраці із зовнішніми силами, такими як Ізраїль", – оцінив Лоб.
Joanna Baczała (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
