Експерт OSW: Росія тисне на Естонію, вважаючи країни Балтії "м’яким підчерев’ям" НАТО
"Росія розглядає країни Балтії як "м’яке підчерев’я" НАТО і тестує єдність та рішучість Альянсу", – заявив у коментарі PAP Пьотр Шиманський з аналітичного Центру східних досліджень (OSW), коментуючи інцидент, під час якого російські прикордонники переправилися через річку Нарву та опинилися на території Естонії.
Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за минулий тиждень повідомив, що порушення естонського кордону російськими прикордонниками на початку грудня стало першим випадком, коли ISW зафіксував перетин території НАТО уніформованим російським персоналом від початку дій Росії в межах так званої фази "нуль" у вересні 2025 року.
За даними естонської прикордонної служби, минулої середи російські функціонери прибули на повітряній подушці, після чого прогулювалися кам’яною дамбою на річці. За короткий час вони повернулися на російський бік. Інцидент стався в гирлі річки Нарва, поблизу Чудського (Пейпуського) озера, розташованого на кордоні Естонії та Росії.
"Мотиви їхніх дій залишаються незрозумілими", – прокоментував міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро.
Пьотр Шиманський, експерт з безпеки в нордично-балтійському регіоні в аналітичному осередку Центр східних студій, у розмові з PAP охарактеризував цю подію як елемент довгострокової політики "переслідування та викликання занепокоєння" в Естонії. Як він зазначив, спектр таких інцидентів є дуже широким: від демонтажу навігаційних буїв на Нарві у травні 2024 року, через оприлюднення Міністерством оборони РФ і швидке відкликання документів, які натякали на односторонню зміну ліній територіальних вод і виключної економічної зони в Балтійському морі, до порушень повітряного простору.
Експерт також нагадав про викрадення ФСБ у вересні 2014 року естонського офіцера Естона Кохвера, якого роком пізніше обміняли на Алексєя Дрессена – співробітника естонської контррозвідки, засудженого за державну зраду.
На думку Шиманського, такі дії Росії мають стратегічний і відплатний характер.
"Балтійські та нордичні держави, а також Польща є найактивнішими прихильниками підтримки України, що проявляється, зокрема, в естонській пропозиції спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу або в боротьбі з російським "тіньовим флотом" у Балтійському морі", – зазначив співрозмовник PAP і пояснив, що таким чином Росія намагається формувати образ країн Балтії як "м’якого підчерев’я" НАТО, одночасно перевіряючи єдність і рішучість Альянсу.
Нагадаємо, фраза "м'яке підчерев'я" (англ. "soft underbelly") – це знаменитий вислів Вінстона Черчилля, що описує Італію та Балкани під час Другої світової війни, як найслабші, найменш захищені точки Європи, куди союзники могли б вдарити, щоб обійти потужні німецькі укріплення.
Як підкреслив аналітик, проведенню провокацій сприяє той факт, що Росія та Естонія досі не ратифікували прикордонну угоду, а лінія демаркації не зазнала необхідних технічних коригувань.
"Через це на мапі існує кілька чутливих точок, які росіяни цинічно використовують для здійснення постійного тиску", – переконував експерт OSW.
Кордон на річці Нарва в районі міста Нарва (Естонія) та міста Івангород (Росія) проходить уздовж головного фарватеру й спирається на тимчасову контрольну лінію. Рух суден там суворо контролюється, а одиниці обох держав зобов’язані триматися свого боку річки; будь-яка спроба наблизитися до фарватеру без попереднього дозволу загрожує дипломатичним інцидентом. Єдиним автомобільним сполученням між двома містами є Нарвський міст Дружби. У лютому 2024 року російська сторона, під приводом необхідної модернізації, закрила його для транспорту. Відтоді він слугує лише для пішохідного руху і тільки вдень.
Ще більш курйозною ситуацією, про яку нагадав Пьотр Шиманський, є так званий Саатсеський "мішок" – трохи більше ніж 100-гектарний клаптик Росії, який врізається вглиб Естонії так, що перетинає єдину дорогу, що з’єднує естонське село Саатсе з рештою країни. Росія досі не дозволяє його мешканцям проїзд без візи, однак це можливо виключно автомобілем або велосипедом, із постійною швидкістю та без зупинок.
Як зауважила ще одна співрозмовниця PAP, докторка Александра Кучинська-Зонік з кафедри політичних систем і міжнародної комунікації Католицького університету в Любліні та балтійської групи Інституту Центральної Європи, особлива вразливість регіону Нарви до російських операцій зумовлена ще й демографічними чинниками.
"До 90% місцевих мешканців у повсякденному житті користуються російською мовою. Водночас рівень інтеграції цих людей в естонське суспільство є різним, через що не всі однаково вразливі до когнітивних дій Кремля", – застерегла експертка.
Кучинська-Зонік додала, що важливим чинником, який полегшує Росії ведення пропагандистської діяльності, є міцні транскордонні зв’язки. Мешканці регіону мають по російський бік родини та бізнес-контакти, тому гостро відчувають усі санкційні обмеження, труднощі в торгівлі чи закриття прикордонних переходів. Ця реальна повсякденна незручність стає паливом для російського наративу, спрямованого точно на спільноту, що мешкає в цьому периферійному з точки зору Таллінна регіоні.
Деякі пропагандистські дії Росії набувають там курйозної форми. Наприклад, з 2023 року в Івангороді, на набережній Нарви, щороку споруджують сцену з величезним екраном, зверненим у бік естонської Нарви. На ньому транслюють парад на Червоній площі та виступи політиків з нагоди Дня перемоги. У відповідь на це цього року на мурах замку в Нарві, що виконує функцію музею, з’явився великий банер із змонтованими половинами облич Гітлера й Путіна з написом "Путлер – воєнний злочинець".
Аналізуючи ці інциденти, співрозмовниця PAP підкреслила, що – як і в інших прикордонних регіонах, які межують з агресором, – близькість Росії робить провокації та порушення кордонів технічно дешевими, легкими у виконанні й водночас дуже ефективними.
"Вони результативно привертають увагу громадської думки в Естонії, Польщі та всій Європі, відволікаючи її від ключових питань, таких як війна в Україні чи внутрішні проблеми західних держав", – наголосила експертка.
Щодо стратегії реагування на ці загрози, експертка порадила зберігати стриманість. На її думку, надмірна реакція, що полягає в негайному приведенні всіх служб у стан повної готовності, може відповідати очікуванням Москви.
"Балтійські держави мають обмежені ресурси. Перекидання сил в один прикордонний район означає ослаблення інших ділянок. А саме цього може прагнути Росія", – застерегла Александра Кучинська-Зонік. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
