Експерт: прокремлівські наративи заповнюють медійний простір Болгарії
"Інтенсивність прокремлівських матеріалів, які публікуються в Болгарії, значно вища, ніж у більшості країн Європейського Союзу. Повідомлення, що повторюють наративи Росії, заповнюють основний медійний простір країни", – заявив PAP колишній депутат європарламенту Светослав Малінов із Центру дослідження демократії (CSD) у Софії.
У неділю, вже восьмий раз за останні п’ять років, болгари голосуватимуть на парламентських виборах. За мандати у 240-місному однопалатному Народному зібранні змагатимуться кандидати від 14 партій і 10 коаліцій. Останні опитування показують, що коаліція "Прогресивна Болгарія" колишнього президента Румена Радева лідирує з підтримкою близько 30%. На другому місці – правоцентристська партія ГЕРБ колишнього прем’єра Бойка Борисова з приблизно 20%, а на третьому – центристське об’єднання "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія" з результатом близько 10%.
Болгарію вже багато років називають однією з таких держав ЄС, які є чи не найбільш вразливими до прокремлівських наративів.
"Ситуація є серйозною і структурно специфічною на тлі ЄС. На відміну від більшості держав-членів, які стикаються насамперед із транснаціональними кампаніями гібридної війни, вразливість Болгарії до цієї загрози випливає з глибоко вкоріненої системи посилення і поширення таких повідомлень, присутньої в медіа і політиці", – пояснив Малінов.
Аналітик навів приклад болгарської гілки глобальної російської мережі дезінформації "Правда", яка впливає на алгоритми пошукових систем і великі мовні моделі (LLM).
"Щомісяця болгарською мовою з’являється в середньому близько 600 прокремлівських статей, що означає непропорційно високу інтенсивність у перерахунку на кількість населення порівняно з більшістю країн ЄС", – підкреслив співрозмовник PAP.
Малінов, посилаючись на дані Центру дослідження демократії, зазначив, що лише канали в Telegram, пов’язані з мережею "Правда", за рік перед недільними виборами згенерували 181 млн переглядів.
"Це не маргінальне явище. Прокремлівські повідомлення заповнюють основний інформаційний простір у Болгарії", – додав аналітик.
Говорячи про найчастіші теми проросійських наративів, Малінов згадав, зокрема, підрив довіри до виборчого процесу та протидію допомозі Україні.
"До найпоширеніших перед недільними виборами тем належать підрив довіри до самого виборчого процесу, делегітимізація проєвропейських партій і тимчасового уряду як корумпованих і контрольованих з-за кордону, представлення вступу Болгарії до єврозони як втрати суверенітету, заперечення військової допомоги Україні та зобов’язань перед НАТО, а також нагнітання страхів, пов’язаних із міграцією, релігією і культурним суверенітетом", – перелічив співрозмовник PAP.
Аналітик CSD зазначив, що "метою дезінформації вже не є переконання виборців у певному наративі, а підрив довіри до самої системи".
Коментуючи політичну ситуацію в країні – насамперед падіння чергових урядів і неможливість сформувати стабільну більшість – Малінов застеріг, що "кожні наступні вибори, які не приносять стабільного уряду, посилюють переконання, що демократичні інституції не здатні проводити реформи і розвивати країну".
"Кампанії дезінформації представляють вибори не як нормальну практику демократії, а як екзистенційну конфронтацію між занепадаючим інституційним порядком і тими, хто стверджує, що перебуває поза ним. Таким чином зростає вразливість до антисистемних альтернатив", – заявив він.
"У результаті маємо динаміку, в якій інституційна нестабільність підживлює дезінформацію, дезінформація поглиблює недовіру, недовіра знижує участь у виборах, а нижча явка полегшує оскарження результатів виборів", – зазначив Малінов.
"Недільні вибори в цьому сенсі є тестом демократичної стійкості країни", – підсумував співрозмовник PAP.
Із Софії Jakub Bawołek (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
