Експерти: блокада Ормузької протоки може зачепити польське сільське господарство та виробництво
"Блокада Ормузької протоки загрожує не лише очевидним зростанням цін на нафтопродукти. Її наслідки відчують на собі також польське сільське господарство й інші виробники. Також можуть виникнути проблеми з постачанням напівпродуктів і напівпровідників з Азії", – заявив агентству PAP Конрад Поплавський з Центру східних досліджень (OSW).
Експерт з міжнародної торгівлі Центру східних досліджень (пол. Ośrodek Studiów Wschodnich, OSW) додав, що якщо блокада Ормузької протоки – єдиного морського виходу з Перської затоки до Індійського океану – затягнеться, то її наслідки відчує не лише паливний сектор. Це може вдарити і по сільському господарству, зокрема через проблеми з доступністю добрив та зростання цін на газ.
Нагадаємо, Катар і Саудівська Аравія після північноафриканських країн, таких як Марокко, Алжир чи Єгипет, є важливими джерелами постачання до Польща компонентів для азотних добрив, таких як аміак або карабмід.
Друга проблема, про яку говорив співрозмовник PAP, пов’язана із залежністю Азії від постачання газу з Близького Сходу. У разі затягування конфлікту може статися розрив ланцюгів постачання різноманітних напівпродуктів з Азії.
"З фокусу коментаторів також часто вислизає питання постачання гелію. Цей газ є необхідним у виробництві напівпровідників і надходить до азійських країн з Катару. Якщо ситуація утриватиметься довше, ми можемо зіткнутися з проблемами через нестачу напівпровідників", – підкреслив Поплавський.
На запитання, як довго має тривати блокада, щоб ці проблеми проявилися, експерт відповів, що достатньо приблизно 4-5 тижнів.
Як пояснив фахівець, зростання цін на сировину з Катару та інших арабських держав може бути також пов’язане з обмеженими можливостями зберігання нафти, які дозволяють накопичувати запаси лише на кілька тижнів.
"Після цього їм доведеться зупиняти виробництво, а його відновлення є дорогим процесом", – зазначив Поплавський.
Марек Тарчинський, президент логістичної та морської експедиторської компанії Terramar, звернув увагу, що нафта та її похідні – це лише частина проблеми.
"Йдеться про удар по імпорту та експорту величезної кількості промислових і продовольчих вантажів. Країни цього регіону, попри своє багатство, майже нічого не виробляють самостійно і більшість товарів змушені імпортувати", – наголосив співрозмовник PAP.
Він додав, що відрізання їх від постачань означає з одного боку кризу забезпечення на місці, а з іншого – потужний удар по європейських, зокрема польських, експортерах продуктів харчування, одягу чи технологій.
Як пояснив експерт, блокада Ормузької протоки спричиняє негайні збої на інших морських маршрутах, оскільки морські перевезення є системою сполучених судин.
"Це змушує відмовлятися від коротших маршрутів. Наприклад, уже зараз ми спостерігаємо відхід від Суецький канал на користь значно довшого й дорожчого маршруту навколо мис Доброї Надії. Це автоматично означає різке зростання витрат на морські, а також наземні та авіаперевезення, що зрештою позначиться на цінах товарів", – сказав він.
На думку Тарчинського, якщо йдеться про ринок енергетичної сировини, у довшій перспективі наслідки блокади можуть частково пом’якшити інші виробники, які збільшать видобуток, щоб компенсувати нестачу постачань з Перської затоки. Однак у випадку споживчих і промислових товарів таку прогалину буде складно заповнити.
Нагадаємо, у відповідь на американсько-ізраїльські удари, розпочаті 28 лютого цього року, минулого понеділка Корпус вартових ісламської революції оголосив про встановлення контролю над морським рухом у районі Ормузької протоки та пригрозив підпалювати кожне судно, яке намагатиметься пройти цим маршрутом.
Як повідомило в неділю агентство Reuters, у Ормузькій протоці спостерігається параліч морського транспорту, а судноплавні компанії, такі як Maersk чи Hapag-Lloyd – офіційно призупинили бронювання перевезень у цьому напрямку. Інформаційне агентство посилається на супутникові знімки, з яких випливає, що до неділі вранці поза зоною небезпеки та всередині Перської затоки застрягли загалом близько 150 суден, зокрема сім танкерів, що прямували до Південної Кореї.
Bloomberg, посилаючись на дані про рух суден за суботу, повідомило у недільному звіті, що комерційна активність у протоці зменшилася на 85% порівняно з минулим роком. Агентство зазначає, що хоча Тегеран формально заперечує повну блокаду, системи моніторингу зафіксували в суботу лише три успішні проходи суден цим маршрутом.
Страхова та брокерська платформа Lloyd’s of London визнала район Ормузької протоки зоною "повного виключення", що на практиці означає, що кожна наступна спроба проходу без військового супроводу пов’язана з негайною втратою страхового покриття.
Станом на неділю після обіду морський рух, який обслуговують комерційні перевізники, у цьому районі було повністю зупинено. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
