Експерти вважають ризик нападу на Україну з Білорусі малоймовірним
Київ попереджає, що Росія може знову спробувати втягнути Білорусь у війну проти України та відкрити другий фронт. Водночас опитані PAP експерти – Каміль Клисінський з Центру східних досліджень та Конрад Музика з Rochan Consulting — вважають такий сценарій малоймовірним. Клисінський вважає, що ці повідомлення є маневром України в інформаційній війні, а Музика зазначає, що білоруський потенціал захищає правий фланг Росії у разі війни з НАТО.
Про нову загрозу втягнення Білорусі у війну написав 17 квітня в Telegram президент України Володимир Зеленський. "За даними розвідки, у прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій. Вважаємо, що Росія вкотре пробуватиме втягнути у свою війну Білорусь", – повідомив він.
Своєю чергою, колишній очільник української дипломатії Дмитро Кулеба в коментарі, опублікованому в неділю на каналі в YouTube, переконував, що "Росія розглядає Білорусь як другий фронт, який хотіла б відкрити проти України".
На його думку, підготовка до можливого вступу Білорусі у війну вийшла на новий рівень. Український політик згадав, зокрема, військові навчання, що тривають уже п’ять років під наглядом російських інструкторів, акцент на повній мобілізаційній готовності не лише армії, а й усього цивільного сектору країни, посилення білоруських сил російськими системами протиповітряної оборони та широкомасштабні навчання.
"Я переконаний, що росіяни дуже серйозно допомагають у підготовці Білорусі", – підсумував Кулеба. Він застеріг, однак, що вважає негайний наступ малоймовірним через опір самого Олександра Лукашенка.
Головний спеціаліст групи з питань України, Білорусі та Молдови Центру східних досліджень (пол. – Ośrodek Studiów Wschodnich, OSW) Каміль Клисінський у розмові з PAP оцінив активну участь Білорусі у війні в Україні як украй малоймовірну.
Він підкреслив, що білоруська армія не готова до таких дій ані в технічному плані, ані з погляду підготовки, чисельності та менталітету. "Тут психологічний стан може бути найважливішим фактором, якого бракує вже роками. Білоруси – це інші солдати, ніж росіяни, вони мають інший підхід", – сказав Клисінський.
На його думку, малоймовірною є також російська наступальна операція з білоруського напрямку.
"Росіяни мають доступ до цієї країни, можуть використовувати її ресурси так, як їм заманеться, але ніщо не вказує на те, що у них є на це сили. Бажання, можливо, і є – це все ще дуже небезпечний супротивник, який хоче завоювати або знищити Україну – але ресурсів для цього немає", – оцінив експерт.
На його думку, такі заяви президента Зеленського чи колишнього очільника української дипломатії, слід розглядати як маневр в інформаційній війні, яку Україна веде паралельно з кінетичною війною і на яку має право, бо захищає свою країну. "Ми завжди з терпінням і розумінням ставимося до таких інформаційних вкидів з боку Києва. Він захищається, як може", – додав він.
Експерт Центру східних досліджень зазначив, що, хоча в умовах усього цього "російського божевілля" не можна нічого повністю виключати, в останні роки Кремль підходив до питання використання білоруської армії певною мірою раціонально. Наприклад, немає доказів що Путін чинив тиск на Лукашенка щодо використання білоруських солдатів. Йому вистачало широкої, нічим не обмеженої підтримки в інших сферах, сказав Клисінський.
"Звісно, можна змусити Лукашенка і його генералів відправити війська. Тільки от виграш від цього був би негативним. Це армія, яка не має мотивації до бою. Вони б застрягли в лісах і болотах, яких на півночі України чи на півдні Білорусі не бракує. Вони повідомляли б про нестачу палива та боєприпасів, використовували б будь-який привід, аби тільки не воювати. Росіяни чудово це усвідомлюють, тому на 90% я не бачу такої можливості", – підкреслив експерт OSW. На його думку, слід керуватися принципом, який перевірявся протягом останніх років війни: доки в Білорусі не буде помітно концентрації великих російських військ, ймовірність відправлення до України лише білоруської армії є дуже низькою.
Інший співрозмовник PAP, аналітик з питань військової справи Росії та Білорусі в Rochan Consulting Конрад Музика, також вважає, що на цьому етапі ризик російського удару по Україні з півночі, тобто з території Білорусі, залишається мінімальним, якщо не близьким до нуля.
На його думку, роль Білорусі зводиться насамперед до надання доступу до своєї території, зокрема до повітряного простору. Її використовують російські дрони та балістичні ракети, спрямовані на Україну, особливо в район Києва. Водночас Україна не може повністю виключити напад з території Білорусі, тому мусить утримувати сили та засоби для захисту цього кордону.
"Звісно, ці дії не є масштабними – йдеться, зокрема, про польоти розвідувальних безпілотників для моніторингу ситуації, утримання військ у прикордонних районах, будівництво фортифікацій і укріплень, а також мінування кордону. Частину цих заходів, передусім інженерного характеру, вже завершено. Водночас утримання військових біля кордону та постійне ведення розвідки з білоруського боку відвертає українські сили і ресурси, які теоретично могли б бути перекинуті на більш критичні ділянки фронту", – пояснив Музика.
На думку експерта, наразі сама Москва не була б схильна використовувати білоруський потенціал для спроби здобути перевагу в Україні, оскільки, як він підкреслив, на цьому етапі він забезпечує захист правого флангу Росії у разі війни з НАТО.
"Участь білорусів у війні в Україні спричинила б ситуацію, в якій росіяни були б повністю незахищеними. Звісно, ми говоримо тут про сценарій нападу НАТО на Білорусь і Росію, що з нашого погляду не відбудеться, оскільки НАТО є оборонним альянсом. Однак росіяни та білоруси сприймають це інакше. Вони побоюються ситуації, в якій вони були б повністю незахищеними і НАТО могло б завдати удару по їхніх тилах", – сказав аналітик.
Він визнав, що наприкінці 2022 року схилявся до думки, що білоруси втрутяться у цю війну – не обов’язково шляхом прямого нападу на Україну, а шляхом виділення бойових підрозділів для участі в бойових діях.
"Однак нічого такого не сталося. Лукашенко ефективно протистояв російським спробам втягнути Білорусь у війну", – зазначив експерт. У результаті Білорусь функціонує переважно як промислове та логістичне тилове забезпечення для російських сил, зокрема як місце зберігання обладнання. Не можна також виключати проведення Білоруссю розвідувальних операцій на території України.
Проте, на думку Музики, сьогодні важко говорити про активну підготовку білорусів до війни з Україною. На його думку, більш імовірним є те, що на білоруській стороні існує переконання, що конфлікт може розширитися й охопити інші країни регіону, що змусить білорусів взяти участь у війні.
"Мова йде не лише про Україну, а про ширший регіональний конфлікт, наприклад, за участю країн Балтії, Польщі та України з одного боку, а Росії та Білорусі – з іншого", – уточнив співрозмовник PAP.
Про це свідчать, наприклад, зміни в законодавстві, спрямовані на підготовку держави та суспільства до переходу в стан війни.
"На мою думку, білоруси в цьому плані просунулися далі, ніж будь-яка інша країна в Європі. Однак це не означає підготовку до участі у війні в Україні, а скоріше саме до сценарію, за якого конфлікт поширюється на інші країни регіону", – підсумував Конрад Музика.
(PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
