Експертка: говорячи про "першоджерела війни", Сі Цзіньпін робить Трампу пропозицію в стилі "Україна в обмін на Тайвань"
Використане Китаєм формулювання щодо "розв’язання кризи" в Україні "у її витоків" є сигналом підтримки Росії та транзакційною пропозицією США. Такої думки притримується аналітикиня Сарі Архо Гаврен, яка дала коментар Польському Агентству Преси. На її думку, Пекін, пропонуючи допомогу в завершенні війни, перевіряє готовність Вашингтона до поступок у питанні Тайваню.
МЗС Китаю після телефонної розмови президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном 24 листопада опублікувало заяву про те, що Китай прагне "справедливого, тривалого та зобов’язуючого договору", покликаного вирішити "українську кризу" "у її першоджерел".
Розмова Сі Цзінпіня з Дональдом Трампом відбулася в контексті оголошення умов плану про контури 28-пунктного мирного плану для України. Цей документ, значною мірою побудований на російських пропозиціях, передбачає, зокрема, зобов’язання Києва відмовитися від окупованих територій, змешити свою армію і, головне, не вступати до НАТО та територіальні поступки. Один із пунктів також говорить про необхідність "усунення першопричин конфлікту", що відповідає китайській риториці.
Експертка з питань Китаю в аналітичному центрі Royal United Services Institute (RUSI) зазначає в коментарі PAP, що вміщене формулювання щодо "витоків" або "першопричин" конфлікту не є новим, однак його використання зараз, у ключовий політичний момент, має, на її думку, велике значення.
"Сі Цзіньпін, використовуючи це формулювання в офіційному комюніке після розмови на високому рівні, закріплює позицію Китаю в цій війні, натякаючи, що оприлюднений список російських вимог, безумовно, не є для Пекіна неприйнятним", – оцінює Гаврен.
За її словами, Пекін давно трактує "витоки" української кризи згідно з російським наративом.
"На словах Китай послідовно підтримує принцип неподільної безпеки (…) і поділяє думку, що мир не можна побудувати коштом безпеки інших", – пояснює експертка.
На практиці це означає критику розширення НАТО, яке Пекін і Москва вважають безпосередньою причиною війни. Гаврен додає, що для Китаю це також елемент ширшої візії світового порядку, у якому великі держави поважають взаємні сфери впливу.
"Усе це, звісно, віддзеркалює ситуацію в Індо-Тихоокеанському регіоні й на Тайвані, де (на думку Пекіна) інші великі держави повинні триматися осторонь від справ Китаю в регіоні", – підкреслює аналітикиня.
Вона звертає увагу на еволюцію китайської позиції, яку Пекін намагається подавати як нейтральну.
"Визначення “першопричин” не є жорсткою доктриною, а гнучким риторичним інструментом, що з 2022 року розвивається таким чином, щоб (Китай міг – PAP) критикувати політику Заходу, водночас намагаючись представляти себе нейтральною стороною – з доволі сумнівним успіхом", – зауважує Гаврен.
Вона додає, що ця риторика була формалізована у 2023 році у вигляді 12-пунктного китайського плану завершення війни в Україні, який у Європі просував спецпредставник Китаю Лі Хуей, хоча без конкретних вимог щодо виведення російських військ.
Питання України, на думку Гаврен, нерозривно пов’язане для Пекіна з ключовою темою – Тайванем. Комуністична влада КНР вважає острів невід’ємною частиною своєї території, яку вона має намір "возз’єднати" з материковим Китаєм, не виключаючи можливості застосування сили.
Під час розмови з Трампом Сі поєднав захист "міжнародного порядку, створеного після Другої світової війни", із питанням Тайваню, одночасно пропонуючи допомогу в розв’язанні "українського кризи". На думку аналітикині, це явний транзакційний сигнал.
"Це класична дипломатія Сі: багаторівневі сигнали, які просувають бачення Пекіна щодо “спільноти спільної долі”, а водночас тестують ізоляціоністські схильності Трампа та базуються на його інстинкті укладати угоди", – пояснює Гаврен.
На її думку, Китай пропонує Трампу дипломатичну перемогу в Україні, використовуючи свій вплив на Москву для впровадження рішення, побудованого на "першопричинах".
"В обмін Пекін вимагає, щоб Вашингтон стримав своїх союзників, передусім Японію, і визнав трактування “повоєнного порядку” в Тайванській протоці", – підсумовує експертка RUSI.
З Пекіна Krzysztof Pawliszak (PAP)
Ihor Usatenko
iua/
