Фільм "Люди" - приголомшлива драма про війну в Україні
"Ми думали, чи доречно знімати фільм про війну, яка ще триває. Підтвердження прийшло з української сторони. Вони повторювали нам: "Ви повинні його зробити, тому що зараз українці не можуть розповісти про те, що їх турбує", - розповів PAP.PL Філіп Хіллесланд, режисер фільму "Люди", допрем'єрний показ якого відбувся 26 лютого у варшавському Kino Elektronik. Картина була присвячена другій річниці повномасштабної агресії Росії проти України.
Фільм Мацея Слєсіцького, режисера таких картин, як "Тато", "Сара", "Шоу", та Філіпа Хіллесланда, автора стрічок "Країна", "Tropical Island", "Тост", розповідає про долю кількох українських жінок на початку російського вторгнення в Україну у 2022 році. У ньому можна побачити жахіття війни не з погляду її героїв, а з перспективи звичайних людей, цивільного населення. Фільм створено силами Варшавської кіношколи за участі та сприяння низки польських державних установ (зокрема Польського інституту кіномистецтва) та різних міністерств. Головні ролі зіграли Цезари Пазура, Оксана Черкашина та Марія Штофа.
На показі у Варшаві були присутні творці та актори фільму, а також запрошені гості зі світу шоубізнесу, медіа та політики. Перед показом роботи виступили режисери фільму, маршалек Сенату Малгожата Кідава-Блоньська, радник-посланник Посольства України в Республіці Польщі Роман Шепеляк. Також було зачитано лист від спікера Сейму Шимона Головні.
"Ми знімали цей фільм з переконанням, що саме зараз, через два роки після початку повномасштабної війни в Україні, західні суспільства просто втомляться від цієї війни і почнуть забуватися про неї. Ми намагалися зробити такий фільм, аби можна було нагадати їм, розповісти про те, що зовсім поруч гинули і продовжують гинути мирні люди, які нікому нічого не завинили", - розповідає PAP.PL про свій фільм режисер і сценарист Мацей Слєсіцький. Режисер додає, що при створенні фільму вони опиралися на ту інформацію, яка надходила з України, але при цьому не хотіли робити документальний фільм.
Цезари Пазура, який виконує одну з головних ролей у фільмі, в розмові з PAP.PL підкреслює, що перед ним стояло особливе завдання - працювати зі сліпими дітьми з України: "Це був ще один поріг емпатії, який я повинен був подолати. Ми дуже здружилися".
За його словами, актор вперше грав у фільмі, який розповідає про збройний конфлікт, причому про сучасну кровопролитну війну за східним кордоном Польщі. Це був виклик, з яким він раніше не стикався.
"Зрозуміло, що інші країни згодом візьмуться за цю тему, можливо, навіть у якомусь недалекому майбутньому до цього приступлять режисери з Голлівуду. Проте все це, я підозрюю, буде дуже комерційним. Цей фільм не для комерції, а для того, щоб нас зворушити. Він про людей, про емпатію, про жінок. Це найважливіше", - розповідає про фільм Пазура.
В інтерв'ю PAP.PL режисер Філіп Хіллесланд підкреслює, що вони опиралися на розповіді людей, які щойно виїхали з України, тож це була інформація з перших джерел: "Це унікальна війна з того погляду, що ми всі знали про неї більше, ніж про будь-яку іншу війну".
"Натомість, було дуже важко з емоційного погляду. Мати справу з тими страхітливими речами, які відбуваються в реальному часі. Екранізувати ці жахливі речі і брати на себе відповідальність не лише за матерію фільму та історію, яку ми передаємо, а й за виконавців цих ролей", - розповідає Хіллесланд про труднощі, з якими зіткнулася знімальна група.
Режисер додає, що продюсери найняли Олега Оберніхіна, колишнього українського солдата, який зараз працює психіатром і лікує, зокрема, українських військових з симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР): "Ми думали, чи доречно знімати фільм про війну, яка все ще триває. Ми довго з цим боролися... Підтвердження, натомість, прийшло з української сторони. Вони нам повторювали: "Ви повинні його зробити, тому що українці зараз не можуть говорити про те, що їх по-справжньому болить".
Оксана Черкашина, українська та польська актриса театру і кіно, виконавиця однієї з головних ролей у фільмі "Люди", розповіла PAP.PL, що її підхід до акторської майстерності не змінився після повномасштабного вторгнення.
„Авжеж, це було складніше через надмір стресу і болю. Однак війна, безсумнівно, змінила наше життя раз і назавжди", - підкреслює акторка.
Черкашина згадала, що коли в дитинстві вона мріяла стати акторкою, то не думала, що майже кожен її фільм і театральний проєкт буде так чи інакше пов'язаний з війною, і що найгірше - з війною, яка відбувається на території її дому.
„Це для мене якась така річ, яку я досі не можу осягнути, в яку не можу повірити і яку не можу прийняти. Проте, на жаль, прийняти це треба. І мені здається, що такі фільми в якийсь спосіб можуть допомогти нам прийняти той факт, що війна іде і що цього не уникнути, це наша реальність на якийсь найближчий час”, – розповіла вона.
Черкашина розповіла, що робота над фільмом розпочалася півтора року тому, тобто дуже скоро після початку повномасштабного вторгнення, і тоді вона, як мисткиня, не розуміла, що робити і чи варто взагалі займатися мистецтвом після того, як трапилася така катастрофа.
"Я не знаю чи мистецтво про війну має сенс. Але на мою думку, якщо цей фільм допоможе знайти відгук в серцях глядачів Польщі, далі на Заході в Європі, і народити якусь емпатію в стосунку до мільйонів вимушено переселених осіб, до українців і українок, які щодня зараз виживають і існують на межі, то для мене цього буде достатньо", - додала акторка.
Розмовляв: Dmytro Menok
Автори: Dmytro Menok, Ihor Usatenko (PAP)
