Фон дер Ляєн: ера панування російського викопного палива в Європі добігає кінця
"Ми прагнутимемо заборонити будь-який імпорт російського газу до ЄС — як трубопровідного, так і зрідженого (LNG) газу. Не пізніше кінця 2027 року. Ера панування російського викопного палива у Європі добігає кінця", — заявила у середу в Європейському парламенті очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Під час дебатів у Європарламенті щодо війни в Україні фон дер Ляєн підкреслила, що, підтримуючи цю країну, ЄС має й надалі послаблювати здатність Росії вести війну.
"Доходи від викопних палив залишаються ключовим джерелом фінансування російської воєнної машини. Наш головний інтерес у сфері безпеки — припинити фінансування путінського військового бюджету. Для цього ми маємо припинити витрачати мільярди на імпорт російської енергії", — наголосила вона.
Як додала фон дер Ляєн, деякі досі вважають, що ЄС повинен знову "відкрити кран" для російського газу та нафти, але, наголосила вона, це була б "історична помилка".
"Ми цього не допустимо. Росія неодноразово доводила, що не є надійним постачальником. Путін вже припиняв постачання газу до Європи у 2006, 2009, 2014, 2021 роках і протягом всієї війни. Відмова від російського газу — це не лише необхідність. Це можливо і має бути зроблено", — сказала високопосадовиця.
Єврокомісія у вівторок оголосила, що наприкінці року введе заборону на укладення нових контрактів і спотових угод на імпорт російського зрідженого газу та трубопровідного газу. Пропозиції змін буде представлено в червні. Довгострокові контракти будуть припинені наприкінці 2027 року.
"Ми будемо прагнути заборонити весь імпорт російського газу, як трубопровідного, так і LNG (скрапленого природного газу), не пізніше кінця 2027 року (…) Ера російських викопних палив у Європі добігає кінця", — підсумувала голова Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті.
У дебатах взяли участь також польські євродепутати.
Голова делегації "Права і Справедливість" (PiS) в Європарламенті Адам Бєлян зазначив, що не може бути тривалого миру без справедливості, а справедливість неможлива без повного суверенітету та територіальної цілісності України й виведення кожного російського солдата з її території.
"Мир не може винагороджувати імперіалізм, розділяти Україну або легітимізувати завоювання, оскільки це ще більше надихне Росію на імперський ревізіонізм. Європейський Союз також не може залишатися осторонь і повинен діяти задля безпеки. Це означає запровадження надійних, довгострокових гарантій безпеки для України та використання заморожених державних активів Росії для відновлення України", — сказав він.
Євродепутатка Мирослава Никель (KO) підкреслила, що не буде вільної і безпечної Європи без вільної і безпечної України.
"Це не лише слова — це істина, яку розуміє більшість із нас. Тому ми підтримуємо Україну і будемо це робити стільки, скільки буде потрібно. Адже мир — найважливіший, але він не може означати, що Україна відмовиться від своєї землі та свободи. Це не був би мир — це була б капітуляція. Ми не погоджуємося на мир на умовах Кремля. (…) Не дозволяймо себе ошукати. Мир має бути справедливим, тривалим і заснованим на правді, а не на страху чи покорі", — сказала Никель.
На думку євродепутата Кшиштофа Гетмана (PSL), Україна заслуговує на якнайшвидший мир, але на вигідних для неї умовах.
"За цей мир, за незалежність, за суверенітет України ми також несемо відповідальність. Ми повинні проявити рішучість, підтримуючи Україну у військовому та гуманітарному плані. Ми повинні швидко відновити європейську оборонну промисловість, щоб ефективно стримувати Росію й довести їй, що якщо вона хоче продовжувати цю війну, то ми будемо послідовно підтримувати Україну", — зазначив політик.
У дебатах також виступив євродепутат Томаш Бучек (Конфедерація). Він зазначив, що ні Росія не досягла своєї стратегічної мети — захоплення Києва і підкорення всієї України, проте Україна теж не повернула втрачені території.
"Сьогодні перед Європою головне завдання: не допустити ескалації цього конфлікту на решту континенту. Нам потрібні озброєння та сильні європейські національні економіки з важкою промисловістю. Нам потрібні металургійні комбінати, прокатні цехи, оборонна промисловість і сучасні технології. Нам потрібна економічна свобода. Нам потрібно відмовитися від кліматичної політики, яка руйнує нашу промисловість. Бо війни виграються економікою і ресурсами", — сказав він.
Зі Страсбурга Łukasz Osiński (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
