Фон дер Ляєн: кредит ЄС Україні в 90 млрд євро буде наданий "так чи інакше"
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запевнила на прес-конференції після саміту ЄС у Брюсселі, що обіцяний Україні кредит у 90 млрд євро буде наданий "так чи інакше".
У четвер лідерам ЄС не вдалося на зустрічі в Брюсселі переконати прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана розблокувати 90 млрд євро позики ЄС для Києва.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта повідомив на пресконференції після саміту ЄС, що лідери ЄС під час саміту засудили дії Угорщини. "Угода є угодою, ми маємо дотримуватися свого слова. І ніхто не може шантажувати Європейську раду", – сказав португалець.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, своєю чергою, повідомив, що лідери попросили Європейську комісію знайти спосіб погашення позики і назвав вето Орбана безпрецедентним "актом серйозної нелояльності", який "залишає глибокі шрами".
Темою саміту була також криза на Близькому Сході та пов’язані з нею побоювання, що вона викличе хвилю міграції з цього регіону до Європи. Урсула фон дер Ляєн запевнила, що Європейський Союз сьогодні значно краще підготовлений до можливого міграційного тиску, ніж під час кризи 2015 року.
"Поки що ми не спостерігаємо міграційних потоків у напрямку Європи, але повинні бути готові. Повторення 2015 року не допустимо – ми зробили висновки з минулого. Сьогодні ми краще підготовлені: міцніші зовнішні кордони, сильніші агентства, надійні правові рамки у вигляді Пакту про міграцію та притулок. Ми зміцнили партнерства з сусідніми країнами, а найголовніше – ми об’єднані як європейці", – заявила фон дер Ляєн.
Окрім ситуації на Близькому Сході та позики ЄС для України, лідери на саміті також порушили питання зростання цін на енергоносії та реформи системи торгівлі викидами ETS.
Як запевнила фон дер Ляєн, наразі безпека постачання енергоносіїв до Європейського Союзу гарантована.
"Однак Європа не є захищеною від глобальних стрибків цін, і з продовженням конфлікту ціни на енергоносії продовжують коливатися. Саме сьогодні ціна на газ зросла на 30% після атак на газову інфраструктуру Катару. (...) Щоб мінімізувати наслідки, ми маємо вжити заходів", – сказала вона.
Як вона додала, під час саміту ЄС представив контур плану дій у цьому питанні, який включає, зокрема, гнучкіші правила державної допомоги, законодавчу пропозицію щодо мережевих зборів та підвищення ефективності мережевої інфраструктури, а також пропозиції щодо зниження податкових ставок на електроенергію.
Четвертим елементом, як вона зазначила, є ціна на викиди вуглекислого газу, а отже, і система торгівлі викидами (ETS).
"Система торгівлі викидами працює. Вона значно зменшила споживання газу. Завдяки цьому зменшилася наша залежність від імпорту викопного палива (...). Вона також призвела до значних інвестицій в енергетичну трансформацію, у низьковуглецеві джерела енергії", – сказала голова Єврокомісії. Однак вона визнала, що ETS потребує змін, і ці зміни, як додала вона, розробить ЄК.
За словами фон дер Ляєн, важливими є також інвестиції в чисті технології та декарбонізацію. "Ми забезпечимо нашій промисловості дуже необхідну фінансову підтримку. Тому я запропонувала, щоб ми назвали це “підсилювачем інвестицій в ETS”. Бюджет програми становитиме близько 30 мільярдів євро. Він фінансуватиметься користуючись з 400 млн квот на викиди в рамках ETS, а його метою є фінансування проектів з декарбонізації", – повідомила вона.
Лідери мають повернутися до теми високих цін на енергію на наступному саміті ЄС.
З Брюсселя Łukasz Osiński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
