Глава Міноборони Польщі про саміт НАТО: потрібен чіткий сигнал повної інтеграції
Віцепрем'єр та очільник Міністерства національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у понеділок, у контексті наближення саміту НАТО в Гаази, заявив, що потрібен "такий чіткий сигнал повної інтеграції". Саміт НАТО в Гаазі, в Нідерландах, стане першим таким заходом після зміни президента США. Косіняк-Камиш підкреслив, що Польща виступає за збільшення витрат на оборону.
У понеділок Косіняк-Камиш планував зустрітися з міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком, однак зустріч не відбулася через нічну російську атаку на Київ, що спричинило затримку прибуття норвезького політика. Спочатку він мав повертатися з Києва через Варшаву. Зустріч міністрів оборони Польщі та Норвегії планується під час саміту НАТО, який відбудеться у вівторок і середу в Гаазі.
Під час брифінгу в понеділок Косіняк-Камиш наголосив, що це перша така зустріч після вступу на посаду президента США Дональда Трампа, і потрібен чіткий сигнал повної інтеграції.
Одним із тем саміту НАТО буде питання зобов’язання країн-членів виділяти більші кошти на безпеку. Пропозиція генерального секретаря НАТО Марка Рютте передбачає, що 3,5% ВВП йтимуть на оборону, а 1,5% — на інші питання, пов’язані з безпекою.
Голова Міністерства оборони Польщі підкреслив, що Польща підтримує збільшення видатків на оборону. Він також зазначив, що його країна є зразковим союзником у цих видатках та виділяється як за чисельністю армії, так і за операційними можливостями та ставкою на сучасні технології. З польської точки зору ключовим буде розвиток інфраструктури НАТО, зокрема забезпечення доступу до палива та розширення мережі трубопроводів, які сьогодні закінчуються на території заходу Німеччини.
Косіняк-Камиш нагадав, що мета виділяти 5% ВВП (розділених за формулою 3,5% і 1,5%), за пропозицією генсека Марка Рютте, мала б діяти з 2032 року, проте частина європейських країн хоче продовжити цей термін до 2035 року.
"Деякі країни висловили думку, що це треба зробити швидше — до 2030 року. Я ближчий до другого погляду — 2030 рік був би оптимальним", — сказав очільник Міністерства оборони.
Він додав, що не підтримує надання винятків від встановленої мети для будь-яких країн НАТО.
Очільник відомства також торкнувся ситуації на Близькому Сході, зазначивши, що про конфлікт на лінії Ізраїль–США-Іран, ймовірно, також говоритимуть учасники саміту НАТО у кулуарах.
Після того, як 13 червня Ізраїль почав обстрілювати військові та ядерні об’єкти в Ірані, у неділю США завдали ударів по трьох іранських ядерних об’єктах. Іран останніми днями відповідав на атаки Ізраїлю ракетними обстрілами.
Косіняк-Камиш повідомив, що оцінка ситуації на Близькому Сході також буде головною темою вівторкового засідання Комітету Ради Міністрів з питань національної безпеки, зокрема в контексті присутності польських військових у регіоні. Він нагадав, що польські контингенти знаходяться у Туреччині, Лівані та Іраку, і, за його словами, останній є предметом найбільшої уваги і аналізу. Другою темою засідання Комітету буде ситуація в Україні.
Голова Міністерства також звернувся до питання евакуації польських громадян з Ізраїлю. За його оцінкою, це була добре проведена операція; він звернув увагу, що вона завершилася тоді, коли деякі країни лише починали евакуацію.
Загалом в рамках евакуації з Близького Сходу до Польщі повернулося близько 300 поляків з Ізраїлю та Ірану. На борту останнього літака, що приземлився в ніч з неділі на понеділок, було 64 громадянина та четверо маленьких дітей. (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
