Голова Мюнхенської безпекової конференції: війна в Україні стримує Росію і дає Європі час
Війна в Україні стримує російську армію і дає Європі час, тоді як припинення бойових дій може збільшити загрозу для країн східного флангу НАТО, вважає німецький дипломат Вольфганг Ішингер, якого цитує Tagesspiegel.
"Результат війни в Україні буде вирішальним для долі Німеччини і Європи", – заявив Вольфганг Ішингер, голова Мюнхенської конференції з безпеки, в інтерв'ю газеті Tagesspiegel в суботу. "Мета Путіна – відновити стан справ до 1997 року, тобто до вступу Польщі, Чехії та Угорщини в НАТО. Путін хоче викинути американців з Європи – це старий радянський план", – пояснив німецький дипломат.
За словами Ішингера, доки Україна захищає Європу, рівень загрози залишається невисоким, оскільки армія Путіна скута війною і щотижня втрачає тисячі військових. У разі припинення вогню ситуація зміниться – тоді Путін зможе без перешкод продовжувати переозброєння, а загроза для східного флангу НАТО зросте.
"Україна дає нам час для створення надійної системи стримування", – наголосив німецький дипломат.
Він не сподівається, що уряд США повернеться до активної військової підтримки України в осяжному майбутньому. "Я не бачу жодних ознак цього", – зазначив Ішингер. На його думку, це означає, що на європейців лягає ще більший тягар. "Поки що ми не повністю справляємося з цим завданням. Подивіться на людей у Києві, позбавлених захисту від морозів", – додав дипломат.
Ішингер визнав, що Захід втратив багато часу замість того, щоб почати розширювати виробництво зброї вже в перші місяці війни. "Потрібен консолідований європейський оборонний ринок", – підкреслив він. На його думку, стратегічне рішення про такий ринок має бути прийняте ЄС разом з Великою Британією, Норвегією та Туреччиною.
Дипломат нагадав, що у Сполучених Штатах існує близько 30 систем важкого озброєння, тоді як у Європі – аж 180. "Нам не потрібні п’ять конкуруючих моделей винищувачів і сім моделей танків", – пояснив він.
За словами Ішингера, якщо 27 країн не зможуть ухвалити спільне рішення, має виникнути "піонерська група", яка у вужчому колі рухатиметься вперед. Відповідаючи на запитання про можливий склад такої групи, він зазначив, що важко уявити її без Франції та Польщі. На його думку, до неї могли б також приєднатися країни Балтії, Фінляндія, Швеція та держави Бенілюксу.
Ішингер підкреслив, що особливу роль має відіграти канцлер Фрідріх Мерц, перед яким стоїть "історичне завдання побудувати нову й сильну Європу, здатну самостійно себе захищати".
Початком цього процесу має стати заміна одностайності в ЄС на рішення більшості. Мерц має змусити партнерів зробити спільну заяву, в якій вони відмовляться від права вето у зовнішній політиці. "Це має бути зроблено делікатно, але це можливо", – оцінив голова Мюнхенської конференції з безпеки.
Добровільна відмова від принципу одностайності не потребує згоди всіх країн, що дозволить уникнути зміни договорів. "Ми не можемо за жодних обставин діяти як раніше, якщо не хочемо стати частиною меню замість того, щоб сидіти за столом", – попередив він.
Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки розпочинається 13 лютого. Очікується, що її відвідають президент України Володимир Зеленський та державний секретар США Марко Рубіо. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
