Голова Польського центру міжнародної допомоги: гуманітарна допомога дедалі частіше стає мішенню атак
Гуманітарна допомога дедалі частіше стає мішенню атак, заявив агентству PAP доктор Войцєх Вілк, голова фонду Польський центр міжнародної допомоги (Polskie Centrum Pomocy Międzynarodowej, PCPM). За його словами, у 2024 році загинули 379 гуманітарних працівників – на 37% більше, ніж торік.
Співрозмовник PAP згадав 19 серпня 2003 року, коли відбувся самогубний вибух Аль-Каїди в будівлі представництва ООН у Багдаді в Іраку, в результаті якого загинули 22 людини, а 160 були поранені, в тому числі і він сам. Ця подія стала приводом для встановлення ООН Всесвітнього дня гуманітарної допомоги, який відзначається 19 серпня.
"Це був безпрецедентний в історії дипломатії напад, ніхто не передбачав, що може статися теракт проти штаб-квартири ООН. На жаль, пізніше відбулися подібні напади в Алжирі, Нігерії та інших країнах", – сказав голова PCPM.
На його думку, все частіше працівники гуманітарних організацій стають мішенню збройних сил, у тому числі різних парамілітарних угруповань. "Колись ми були переконані, що принцип нейтральності, неупередженості та аполітичності гарантує нам безпеку, адже ми не є стороною конфлікту. Зараз віра в цей принцип послабилася", – заявив Вілк. Він додав, що статистика, яка свідчить про щорічне зростання кількості жертв серед працівників гуманітарних організацій, підтверджує, що надання допомоги пов'язане з ризиком і небезпекою.
"Я закликаю сторони, що воюють, чи то у війні в Україні, чи то в Секторі Гази, чи то в інших конфліктах: не стріляйте в нас, не бомбардуйте наші офіси чи конвої, що везуть допомогу. Якщо не буде можливості доставити допомогу так, аби вона потрапила до найбільш нужденних цивільних осіб, які постраждали від війни чи гуманітарної кризи, ми повернемося до найтемніших років людської історії", – попередив Вілк.
"Всім, хто надає гуманітарну допомогу в країнах, охоплених війнами та кризами, я хотів би висловити найглибшу вдячність, бо крім самої допомоги ви несете також надію на краще завтра", – додав він.
Голова фонду PCPM звернув увагу, що "фінансування гуманітарної допомоги є і завжди було дуже тісно пов'язане з інтересами зовнішньої політики держав, які фінансували гуманітарну допомогу". На його думку, одним із найбільших викликів світової системи гуманітарної допомоги є те, що понад 90% фінансування надходить з країн так званого глобальної півночі, тобто Європейського Союзу, США, Канади, Японії та Південної Кореї. Водночас такі великі економіки світу, як Китай, Індія чи Бразилія, не підтримують гуманітарні заходи в інших країнах, хоча вже мають відповідний фінансовий потенціал.
"Після 2022 року через політичні та геостратегічні інтереси значна частина фінансування гуманітарної допомоги була перенаправлена до України, оскільки саме там західні країни мають свої найважливіші інтереси. (…) На жаль, це сталося внаслідок криз, які тривають на Близькому Сході чи в Африці протягом багатьох років, а то й десятиліть, як, наприклад, війна в Судані", – пояснив експерт.
На поточну ситуацію також впливає те, що "гуманітарна допомога є дуже легкою мішенню для різних видів бюджетних скорочень, оскільки гуманітарна допомога не приносить голосів виборців", – додав він.
"З 2023 року світові витрати на гуманітарну допомогу скоротилися майже на 40%. Були закриті не тільки програми USAID, що фінансуються урядом США, але й скорочені витрати в багатьох країнах Європейського Союзу. Хоча коштів на допомогу стало менше, потреби аж ніяк не зменшуються. У 2024 році у світі було найбільше біженців в історії, понад 123 млн людей були змушені покинути свої домівки в таких країнах, як Україна, Сирія, Судан, М'янма чи Афганістан", – зазначив Вілк.
Він часто повторює своїм співробітникам слова: "хто рятує одне життя, той рятує весь світ", оскільки потрібно зосередитися на одній людині, якій хочеться допомогти. Як приклад він навів допомогу, яку PCPM надає на кордоні Південного Судану і Судану, де з 2023 року триває громадянська війна.
"На кордоні Судану і Південного Судану PCPM утримує клініки, до яких потрапляють біженці, що тікають від бойових дій у Судані. Вони мусять пройти 300 км пішки через хащі, іноді в 40-градусну спеку. Матері з дітьми виснажені, зневоднені, не мають їжі, щоб годувати дітей. Ми надаємо їм медичну допомогу, а також спеціальне харчування для дітей, яке допоможе їм одужати. Така допомога для дитини коштує 120-150 злотих. Іноді це не великі суми, які можуть змінити життя однієї людини і врятувати її світ", – сказав Вілк.
Marta Zabłocka (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
