Головня: країни Балтії повинні розділити відповідальність за безпеку в регіоні
"Балтійські країни повинні розділити відповідальність за безпеку в регіоні, зокрема у Балтійському морі", — сказав у понеділок у Тарту маршалек (спікер) Сейму Польщі Шимон Головня після зустрічі з головами парламентів Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та України.
Понеділкова зустріч керівників парламентів є продовженням формату, розпочатого у 2024 році в Білостоку, що має на меті створення тісніших альянсів між суспільствами країн Півдня Балтійського регіону та України, а також сприяння співпраці в галузях оборони, економіки та обміну знаннями через розвиток інфраструктури, можливості для інвестування та технологічний прогрес.
Під час спільної пресконференції Шимон Головня наголосив, що Польща є не лише країною Східної Європи, а й балтійською країною. Він підкреслив, що необхідно розділити відповідальність за безпеку регіону, в тому числі в акваторії Балтійського моря.
Важливою темою розмов була програма НАТО Baltic Sentry, мета якої — запобігання спробам пошкодження підводної критичної інфраструктури. Це відповідь на пошкодження підводних кабелів, що з'єднували Естонію та Фінляндію, яке відбулося 25 грудня 2024 року.
Маршалек Сейму зазначив, що програма, яка наразі розрахована на 90 днів, повинна стати постійною. На думку Головні, це ключове питання для стабілізації безпеки в регіоні та можливості запобігання діям так званих "тіньових флотів".
"Якщо погані люди намагаються змінювати свої дії та розвивати свої ідеї, ми повинні вміти йти їм назустріч і бути здатними передбачати їхні дії, бути готовими реагувати", — підкреслив він.
Головня також наголосив на необхідності об'єднання балтійських країн через інфраструктуру, зокрема через розвиток програми Rail Baltica, що могло б сприяти, зокрема, полегшенню транспортування військової техніки.
Rail Baltica — найбільший інфраструктурний проєкт в історії балтійських країн. У кінцевому підсумку це буде електрифікована двоколійна залізниця високої швидкості європейського стандарту, яка з'єднає Варшаву, Каунас, Вільнюс, Паневежис, Ригу, Пярну та Таллінн.
Головня також зазначив, що 80% європейських витрат на оборону "виходять" поза межі Європейського Союзу, зокрема до Сполучених Штатів або азійських країн.
"Ми говоримо дуже чітко — 50% наших витрат повинно залишатися в країні", — підкреслив він. На думку польського спікера, ці кошти могли б бути використані, зокрема, на відновлення України.
Подальша підтримка України, а також процес її приєднання до ЄС були важливими темами зустрічі. Головня наголосив, що Польща, в рамках головування в Раді ЄС, допомагатиме Україні відкривати перші розділи для вступу до спільноти. Головня зазначив, що те саме повинно статися і щодо Чорногорії та Албанії — питання прийняття нових країн до ЄС Головня назвав фундаментальним для безпеки майбутніх поколінь.
"Зараз ми будуємо нову форму Європи", — оцінив він.
Важливість цих питань підкреслили також представники інших парламентів. Голови Сейму Латвійської Республіки Даїга Мієріна зазначила, що цілі балтійських країн є однаковими, а безпека регіону значною мірою залежить від подальшої підтримки України.
Голова литовського Сейму Саулюс Сквернеліс анонсував, що Литва планує у 2025 році витратити на оборону 5% свого ВВП. Представники парламентів також приєдналися до відеозв'язку з головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.
З Тарту Filip Romik (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
