ГУР: стан тих, хто повертається з російського полону, викликає асоціації з нацистськими таборами
Стан здоров'я та зовнішній вигляд українських військовополонених, які повертаються з полону з Росії в рамках обміну, викликає асоціації з німецькими нацистськими таборами смерті, - заявив проєкт "Хочу жити" української військової розвідки ГУР, опублікувавши фото одного зі згаданих військовополонених.
Це Роман Горілик, інспектор з безпеки Чорнобильської атомної електростанції, якого росіяни вивезли до Білорусі в березні 2022 року і який повернувся на батьківщину після останнього обміну полоненими 31 травня.
На фотографіях, опублікованих "Хочу жити" в Telegram, зображений виснажений чоловік з нездоровою шкірою і випираючими ребрами, з якого звисає спідня білизна.
"Стан здоров'я Романа та інших українських військовополонених викликає жах і асоціації з найтемнішими сторінками історії людства - нацистськими концентраційними таборами смерті", - оцінили в проєкті.
У комюніке повідомляється, що ні Горілика, ні інших 74 військовополонених, які нещодавно повернулися з Росії, жодного разу не відвідали представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста за час їхнього перебування там.
"Недопущення спостерігачів (Червоного Хреста) до військовополонених є порушенням Женевських конвенцій і цілеспрямованою політикою російської влади. Це робиться навмисно, щоб Міжнародний Червоний Хрест не міг зафіксувати, як російська сторона поводиться з військовополоненими. Щоб приховати від усього світу нелюдське ставлення Росії до українців, яке є буквально політикою геноциду українського народу", - підкреслили в "Хочу жити".
Українські військовополонені, які повертаються з Росії, помітно відрізняються за зовнішнім виглядом від росіян в українському полоні, яких PAP бачив у 2023 році в одному з таборів для військовополонених. Там росіян регулярно годують, лікують і поводяться з ними відповідно до Конвенції про військовополонених.
Російські солдати та проросійські бойовики зі сходу України, яких відправляють до таборів на заході країни, живуть у кімнатах по кілька десятків осіб. На їхніх вікнах немає ґрат. Полонені мають доступ до лікарів, у тому числі до добре обладнаної стоматологічної клініки, бібліотеки з російськомовними книжками та можуть дивитися українське телебачення.
Вони можуть ходити до православної церкви або молитися в місці, призначеному для послідовників ісламу. Якщо вони хочуть заробити грошей, то можуть працювати в майстернях табору. Там вони клеять паперові пакети для покупок або роблять садові меблі. На зароблені гроші вони можуть купити, серед іншого, сигарети й солодощі.
Російські військовополонені також мають право на телефонний зв'язок зі своїми сім'ями в Росії. Українські родини часто не мають жодної інформації про своїх близьких, які утримуються у ворожій державі з перших днів повномасштабного російського вторгнення.
З Києва Jarosław Junko (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
