Інститут національної пам’яті Польщі поновлює запити на пошуки та ексгумації у понад 60 місцях в Україні
Віцеголова Інституту національної пам’яті (IPN) Кароль Полейовський, доктор філософії, заявив в ефірі студії PAP, що до прориву у справі ексгумації на Волині ще далеко, проте українська сторона дала зрозуміти свою готовність приймати рішення. Він також повідомив, що IPN відновить 24 запити на проведення пошуків та ексгумацій у понад 60 місцях в Україні.
У понеділок у студії PAP Полейовського запитали, зокрема, про грудневу заяву президента України Володимира Зеленського, який під час зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким заявив про готовність прискорити роботу над заявками польського Інституту національної пам'яті щодо пошуку та ексгумації жертв волинського злочину.
"Українська влада більш рішуче, ніж раніше, декларує свою готовність вирішити цю проблему, невирішення якої в першу чергу слугує Кремлю. (...) Я б сказав, що світло в тунелі є, до прориву ще далеко, але дійсно українська сторона демонструє, що вона готова приймати рішення", – сказав він.
Він нагадав, що у 2025 році IPN подав 26 запитів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Один з них був виконаний і стосувався ексгумації польських солдатів, загиблих під Львовом, які були поховані на польській ділянці цвинтаря в Мостиськах у листопаді 2025 року. У грудні Інститут національної пам’яті також отримав дозвіл на проведення ексгумаційних робіт в колишніх селах Островки і Воля Островецька. Дев'ять заявок були відхилені, а 15 не були опрацьовані.
За словами Полейовського, точна дата запланованих на весну 2026 робіт в Островках і Волі Островецькій залежить від погодних умов. Він додав, що у грудні співробітники Управління пошуку та ідентифікації IPN взяли участь у розвідці у селі Угли, яке також буде включене до майбутніх пошуків. Поїздка запланована на кінець березня – початок квітня, а основною установою, яка проводитиме роботи, буде Поморський медичний університет за участі співробітників IPN.
Полейовський зазначив, що проблема відсутності згоди стосується не лише жертв злочинів українських націоналістів.
"Існує певний системний підхід, коли йдеться про відсутність згоди з польського боку, який стосувався жертв незалежно від конфлікту, в якому вони брали участь, і це стосувалося також солдатів з вересня 1939 року, солдатів Корпусу охорони прикордоння та інших формувань, які воювали проти Радянського Союзу в 1939 році", – підкреслив він.
Віцеголова IPN запевнив, що попри скорочення бюджету інституту на 2026 рік, у зв’язку з "відкриттям можливостей для робіт в Україні" бюджет не був урізаний щодо коштів на діяльність Бюро пошуків та ідентифікації та Бюро вшанування боротьби і мучеництва.
Adrian Kowarzyk (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
