Історик: брекзит — велика урок для демократії
Брекзит — це великий урок для демократії та євроентузіастів на Старому континенті, і програли від нього як Велика Британія, так і Європейський Союз, — вважає Ентоні Селдон, історик і редактор книги «Brexit Effect». У вівторок виповнюється 10 років з референдуму, після якого Сполучене Королівство залишило ЄС.
«Позитивну розповідь про членство в Європейському Союзі було розказано вкрай слабко. Це провал. Якби Європейський Союз краще "продав" переваги членства, він не дозволив би скептикам контролювати наратив і створити образ роздутого Брюсселя, який займається виключно регуляціями», — сказав PAP проф. Селдон.
Історик оцінив, що це попередження для прихильників ЄС у країнах Старого континенту. «Якщо людям послідовно не розповідають цю історію, не пояснюють, чому щось приносить їм користь і в чому ця користь полягає, то врешті-решт цю порожнечу заповнить хтось інший», — заявив він.
На думку Селдона, під час референдумної кампанії 10 років тому, а й задовго до неї, британці надто рідко чули про довгострокові наслідки інтеграції. Історик нагадав, що коли Сполучене Королівство вступало до ЄЕС на початку 1970-х, його повсюдно вважали «хворою людиною Європи», а коли воно залишало Спільноту, залежно від методу підрахунку, було п'ятою або шостою економікою світу.
«Не можна сказати, що Європейський Союз зашкодив економічному добробуту Сполученого Королівства. Просто ніхто цю історію так і не розповів. Наратив віддали євроскептикам. І це великий урок для демократії», — оцінив проф. Селдон.
Науковець підкреслив, що під час референдумної кампанії в публічних дебатах щодо переваг і недоліків членства в ЄС зловживань допускалися як прихильники, так і противники брекзиту. Перші обіцяли, наприклад, додаткові кошти на охорону здоров'я. Другі — перебільшували негативний вплив брекзиту на економіку. «Обидві сторони висували твердження без доказів, люди не знали, за що голосують», — оцінив він.
Селдон підкреслює, що консенсус серед економістів полягає в тому, що на економіку брекзит мав поступовий, тривалий негативний ефект, а багато обіцянок щодо «повернення суверенітету» так і не справдилися.
Водночас проф. Селдон не має сумнівів, що розставання негативно позначилося і на ЄС. «Це очевидно. Лондон досі має величезний авторитет у світі. До голосу британців прислухаються в Білому домі і в Співдружності націй. Перевагою також є англійська мова», — перерахував він. «Без Сполученого Королівства Союз став слабшою інституцією», — підкреслив співрозмовник PAP.
За його оцінкою, з відходом британців ЄС став менш динамічним і більш забюрократизованим. «Думаю, якби британці й надалі залишалися в Союзі, то, певною мірою в дусі Маргарет Тетчер, наполягали б на тому, щоб Європейський Союз більше конкурував з Китаєм, Індією та Сполученими Штатами, був більш проорієнтований на бізнес і економічне зростання», — додав Селдон.
На думку історика, роллю Лондона протягом десятиліть членства, під час яких не бракувало напружень і суперечок, було саме коригування курсу Спільноти в більш проринковому напрямку. «Лондон був незручним партнером, але незручні партнери потрібні», — оцінив він.
Проф. Ентоні Селдон — британський історик, автор, зокрема, біографій кількох прем'єр-міністрів Сполученого Королівства: від Джона Мейджора до Лiз Трасс. Він є співзасновником престижного Інституту сучасної британської історії, який нині входить до складу лондонського університету King's College. Селдон, зокрема, був віцеканцлером Університету Бакінгема.
У травні під його редакцією вийшла книга «Brexit Effect», видана Cambridge University Press з нагоди 10-ї річниці голосування. Це збірка текстів експертів, політиків і чиновників з обох сторін барикад.
На референдумі щодо брекзиту 2016 року британці відповідали на питання: «Чи має Сполучене Королівство залишитися членом Європейського Союзу, чи покинути Європейський Союз?». 52% тих, хто голосував, висловилися за другий варіант; 48% обрали залишення. Явка склала 72%. В Англії за брекзит проголосували 53,4% виборців, в Уельсі — 52,5%. За залишення в ЄС висловилися шотландці — 62% і жителі Північної Ірландії — 56%.
З Лондона Adam Dąbrowski (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
