Кадрові зміни в Україні: експерти говорять про консолідацію влади Зеленським
Кадрові зміни в Україні на тлі повномасштабної війни, корупційних скандалів і можливих виборів можуть свідчити про прагнення президента Володимира Зеленського зміцнити контроль над владною командою. Таку оцінку агентству PAP дали експерти з питань України, які також зазначили, що посиленню позицій очільника держави міг сприяти конфлікт із Польщею.
Від середи Збройні Сили України мають нового начальника Генерального штабу. Ним став генерал Ігор Скибюк. У понеділок президент Володимир Зеленський також призначив нового головнокомандувача ЗСУ – ним став генерал Михайло Драпати, який замінив Олександра Сирського, звільненого під тиском громадських протестів.
Це чергові кадрові зміни у верхівці української політичної та військової влади, які відбулися протягом останнього тижня після зміни прем’єр-міністра та відставки міністра оборони.
"Президент прагне як зміцнити владу, так і підготуватися до виборів", – зазначила в коментарі PAP аналітикиня з питань України Польського інституту міжнародних справ (PISM) Марія Пєховська.
На її думку, метою Зеленського є також забезпечення своєї безпеки в новій системі, вже після закінчення війни.
"Він прагне уникнути розрахунків за воєнні рішення, які не завжди виявлялися влучними і часом диктувалися інтересами найближчого оточення", – зазначила експертка.
Колишній посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький у розмові з PAP зазначив, що цей кадровий "перезапуск" завершує період реформ і відкриває етап згуртування лав.
На його думку, президент Зеленський втратив надію на припинення бойових дій і розраховує на те, що війна триватиме, а це означає більші руйнування в країні. Він також побоюється чергової морозної зими.
"Він дійшов висновку, що в нинішній ситуації вже немає місця для колективної гри, що наближається дуже складний період, який може супроводжуватися також суспільними заворушеннями, а це час для одноосібного лідера", – оцінив Ціхоцький. За його словами, саме тому президент оточив себе лояльними чиновниками у силових відомствах і усунув реформаторське крило, до якого входили молоді та перспективні політики.
Свої посади втратили прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, віцепрем’єр-міністр Тарас Качка та міністр економіки Олексій Соболев, які, за словами Ціхоцького, добре проявили себе в умовах війни.
Також було звільнено Михайла Федоров, міністра оборони, що спричинило суспільні протести, масштаб яких нагадував акції річної давнини, коли українці виступили проти спроб обмежити незалежність НАБУ (Національного антикорупційного бюро України) та САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури).
Федорова замінив Євген Хмара, колишній голова СБУ (Служба безпеки України), на місце якого прийшов лояльний до президента Олександр Поклад.
На думку Ціхоцького, колишній очільник СБУ Василь Малюк втратив посаду, оскільки не погодився на "згортання діяльності" НАБУ, чого, за словами експерта, хотів президент. На думку українського лідера, боротьба з корупцією є лише прикриттям для спроб послабити його позиції.
За словами Марціна Єндрисяка, аналітика Групи з питань Білорусі, України та Молдови Центру східних досліджень (OSW), зміни в українському уряді мали "замаскувати" відхід Федорова, популярність якого дедалі зростала.
"Вплив Федорова останнім часом значно зріс. Це не могло сподобатися президенту Зеленському", – оцінив Єндрисяк.
Він пояснив, що Федоров дуже успішно впровадив в Україні цифровізацію, а також прагнув навести лад у стандартах укладення військових контрактів. За словами Єндрисяка, реформи, запроваджені Федоровим, потенційно могли загрожувати сумнівним інтересам, які реалізували люди з оточення Зеленського в оборонній галузі, тому й чинився тиск, щоб позбутися незручного міністра.
Як нагадав експерт, корупційний скандал в оточенні Зеленського, викритий у 2025 році НАБУ, внаслідок якого був змушений піти у відставку Андрій Єрмак, права рука президента та керівник його Офісу, стосувався, зокрема, компанії Fire Point, яка виробляє дрони для армії.
Марія Пєховська, експертка з PISM, зауважила, що Федоров – це ще один популярний в Україні політик, після генерала Валерія Залужного (нині посла у Великій Британії), якого президент звільняє. На її думку, у такий спосіб президент готується до виборів, позбавляючись потенційних конкурентів.
Згідно з останнім опитуванням центру "Рейтинг", проведеним 20–21 липня 2026 року, якби президентські вибори в Україні відбулися зараз, Зеленський посів би перше місце, а на другому місці опинився б колишній головнокомандувач Збройних сил Залужний. Третє місце міг би зайняти Федоров.
Експертка також зазначила, що Федорова вважають політиком із чистою репутацією, хоча насправді в Україні всі знають, що президент так чи інакше пов’язаний із корупційними скандалами, які сколихнули його оточення.
На запитання, чи здивували її нинішні кадрові зміни в Києві, Пєховська відповіла, що кадрової перестановки очікували восени, однак рішення Ольги Стефанишиної, яка подала у відставку з посади посла в США, прискорило цей процес.
"Зеленський вирішив оновити уряд також для того, щоб скористатися підвищеною популярністю, яку він нещодавно здобув завдяки рішенням щодо вшанування УПА", – додала експертка.
Згідно з дослідженнями Київського міжнародного інституту соціології, ще в січні цього року Зеленському довіряли 59% респондентів, а на межі травня та червня – саме тоді загострився конфлікт із Польщею – цей показник зріс до 61%.
27 травня президент України присвоїв одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування "імені Героїв УПА". За це на нього звалилася хвиля критики в Польщі. Президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла, а багато польських політиків повернули українські нагороди. Політики з України також повертали нагороди, присвоєні їм Польщею.
Як зазначив Ціхоцький, рішення Зеленського було "грою на націоналістичній ноті", хоча, за словами експерта, президент, як політик із ліберальними та інклюзивними поглядами має радше стримане ставлення до УПА. На думку колишнього посла, насправді йшлося про використання націоналістичної риторики як інструменту для консолідації суспільства в умовах війни та зміцнення власних позицій.
Однак у п’ятницю, 17 липня, президент Зеленський несподівано оголосив про відкриття архівів Служби безпеки України (СБУ) та Служби зовнішньої розвідки України, що стосуються Волинської різанини. Президент також пообіцяв збільшити кількість дозволів на пошуки та ексгумації польських жертв.
На думку Єндрисяка з OSW, питання ексгумації є найціннішою частиною заяви українського президента. "Побачимо, чи виконає Україна цю обіцянку, але якщо так, то це дуже хороший крок, спрямований на деескалацію", – оцінив він.
На запитання про заяву президента Зеленського Ціхоцький, який повернув українську нагороду на знак протесту проти героїзації УПА, зазначив, що не очікує потепління у польсько-українських відносинах.На його думку, на Банковій сьогодні заробляють на полонофобії, на відміну від 2022 року, коли було вигідно бути полонофілом.
Як зауважив Ціхоцький, наприклад, голова МЗС України Андрій Сибіга, "якому Польща дуже багато завдячує, зокрема за ексгумації", зараз став обличчям антипольської медійної кампанії в Україні. За словами Чихоцького, наратив про "антиукраїнську Польщу", який формується навколо антиукраїнських інцидентів, зафіксованих на смартфони та поширених у мережі, переважно використовує українське МЗС на чолі із Сибігою.
"Вже лунають вимоги, наприклад, з оточення Кирила Буданова, голови Офісу президента, про заміну діалогу з Варшавою жорсткою позицією. Боюся, що це може бути прелюдією до обмеження дозволів на ексгумації, хоча президент і оголосив про протилежне", – підсумував Ціхоцький.
Anna Gwozdowska (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
