Кислиця не бачить підстав для вето Польщі на вступ України до ЄС
Польща не має підстав застосовувати право вето для блокування вступу України до Європейського Союзу, заявив перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця.
"У мене немає підстав вважати, що польські дипломати і урядовці, які засідають в Брюсселі або деінде, не розуміють, наскільки важливо і наскільки їм навіть вигідно, щоб кластери були відкриті", – сказав він у коментарі для преси, опублікованому пізно ввечері у четвер.
Чиновник також наголосив, що Україна зробила все необхідне, щоб стало можливим відкриття переговорних кластерів, пише портал "РБК-Україна".
"Як сказав президент (України Володимир Зеленський, – ред.), коли мова йде про інтеграцію в ЄС, про відкриття кластерів, це він сказав на пресконференції в Дубліні, слід керуватися не емоціями, а правилами, які існують в Європейському Союзі", – зазначив Кислиця.
У середу президент України, на запитання під час пресконференції в Дубліні, чи не побоюється його країна, що конфлікт із Польщею щодо присвоєння військовій частині найменування "імені Героїв УПА" може завадити процесу вступу України до ЄС, відповів, що обидві країни "об’єднує історія".
"Ми сусіди, і звісно, що у нас є певні труднощі в нашій історії. Але ви знаєте, більшість країн в історії має труднощі в минулому. Однак ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас, ми захищаємо ЄС. І ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє", – наголосив він.
Законопроєкт про будівництво Національного пантеону з іменами осіб, які боролися за вільну Україну, вніс до Верховної Ради України президент Володимир Зеленський. "Ніхто і ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними, і яких героїв шанувати", – сказав він. У середу Верховна Рада України ухвалила закон про створення Українського національного пантеону.
"Я думаю, що на питання завжди можна знайти відповіді, якщо ми готові бути сильними сусідами, і якщо хочемо знайти ці відповіді", – заявив Зеленський.
Рішення щодо Національного пантеону було ухвалено на тлі триваючого польсько-українського конфлікту з історичних питань, зокрема щодо вшанування Української повстанської армії та пов’язаних з нею постатей.
УПА залишається однією з найбільш суперечливих тем у польсько-українських відносинах. За даними польських істориків, у липні 1943 року підрозділи УПА здійснили скоординовані напади на близько 150 населених пунктів, де проживали поляки на Волині, що стало кульмінацією злочину, який у Польщі називають Волинською різаниною. Винуватцями вважаються члени Організації українських націоналістів фракції Степана Бандери та підпорядкованої їй УПА.
Польща визнає злочини, скоєні проти польського населення, геноцидом, а багато українських істориків і політиків трактують їх як елемент ширшого польсько-українського конфлікту, відповідальність за який несли обидві сторони. Водночас в українській історичній пам’яті ОУН та УПА часто сприймаються як символи боротьби за незалежність та післявоєнного опору проти Радянського Союзу. Український документ про Національний пантеон допускає, зокрема, включення до нього постатей, пов’язаних із цими організаціями.
Рішення Зеленського про присвоєння військовій частині почесного найменування "імені Героїв УПА" викликало хвилю критики в Польщі. Негативно її оцінили, зокрема, прем’єр-міністр Дональд Туск, міністр оборони, віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш, Міністерство закордонних справ, а президент Кароль Навроцький 19 червня повідомив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла. У відповідь наступного дня Зеленський відправив орден до Варшави через кур’єрську службу "Нової пошти".
Від Ордена Білого Орла відмовилися також колишні президенти України: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, а від інших польських державних нагород відмовилися: Андрій Сибіга, керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква та посол України в Польщі Василь Боднар. Голова партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський повідомив, що поверне присвоєний йому у 2022 році український Орден князя Ярослава Мудрого.
Про повернення українських нагород також заявили інші політики партії "Право і справедливість": колишній міністр оборони Маріуш Блащак, колишній міністр закордонних справ Збіґнєв Рау, євродепутат Адам Бєлан та депутат Марек Кухцінський.
З Києва Jarosław Junko (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
