Колишній полонений: у російському полоні ніхто не зважав на Женевську конвенцію
У російському полоні ніхто не зважав на Женевську конвенцію, це було існування, а не життя, розповів PAP колишній український військовополонений Станіслав. Понад 1200 захисників металургійного комбінату "Азовсталь" у Маріуполі, у тому числі близько 800 бійців бригади "Азов", досі перебувають у російському полоні.
35-річний Станіслав, родом з Дніпра, перебував у російському полоні 2,5 роки. Він повернувся в Україну в рамках осіннього обміну військовополоненими. Наразі проживає у Києві, де проходить реабілітацію.
"Коли мої друзі поверталися з війни у 2014 році та розповіли мені про все це, мені було трохи соромно, що я не брав у ній участі. Пізніше, разом з двома друзями, я записався до полку (нині бригада - PAP) "Азов". Отже, я обіймав різні посади, від рядового до офіцера. Першою з них була посада водія бронемашини", – розповів колишній військовополонений під час навчальної поїздки польських журналістів до Києва, організованої Центром Мєрошевського та Українським інститутом.
За 10 років служби Станіслав був, зокрема, заступником командира взводу та командиром роти. Як піхотинець, він брав участь в операції 2019 року на Світлодарській дузі на Донбасі. З лютого 2022 року захищав Маріуполь, а згодом, у травні, разом зі своїм підрозділом здався в полон на заводі "Азовсталь" і потрапив у неволю до росіян. Його 11 разів перевозили з місця на місце. У жовтні 2024 року повернувся в Україну.
У розмові з PAP він підкреслив, що це не життя, а існування. "Це специфічна ситуація, тому що в кожному таборі свої правила роботи та свої умови. Якщо говорити про роки існування в полоні, то кожен рік відрізняється", – зазначив він.
Чоловік зізнався, що йому важко розповісти, яким був звичайний день у полоні, оскільки один день міг бути "хорошим, а інший не обов'язково". На запитання, від чого залежало поводження росіян, він відповів, що припускає, що на це могли впливати різні фактори, включаючи, наприклад, сімейний стан російських офіцерів.
Колишній військовополонений зізнався, що в російському полоні ніхто не зважав на Женевську конвенцію, але, за його словами, він вважає за краще не говорити про деталі заради безпеки товаришів по службі, які залишаються в неволі. "Я на власному досвіді переконався, що завжди могло бути гірше. Вважаю, що не треба витрачати час на драматизацію, а треба шукати рішення. Я зараз у такій комфортній ситуації, що можу піти в магазин, в кафе, але при цьому буду пам'ятати про них (українських солдатів PAP) – що вони там (у полоні – PAP)" – підкреслив Станіслав.
Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року всебічно регулює питання утримання та поводження з військовополоненими.
На думку Станіслава, зберігати віру в Бога в неволі можна, але це залежить від людини, оскільки у кожного "свої правила". Найбільше Станіслава підтримували його друзі – бойові побратими.
"Ми намагалися, наскільки це було можливо, зробити життя там якимось чином цікавим. На прикладі польської мови я побачив, як змінюється вимова при переході з кирилиці на латиницю. Дізнався, що існують носові звуки, наприклад, "ą", "ę", які визначають інші звуки. Цьому мене навчив колега, який навчався у Польщі. Раніше я про це не мав жодного уявлення, і в той час (такі знання в полоні) були для мене додатковим розвитком", – розповів колишній військовополонений.
На запитання, чи не думає він повернутися на війну, він відповів риторично: "Якби ви були на моєму місці, ви б думали про повернення на фронт?".
Асоціація родин захисників "Азовсталі" нещодавно опублікувала книгу про поводження з українськими військовополоненими в Росії. Книга вийшла під назвою "Московські конвенції". Як пояснюється, ця назва перекручено відсилає до Женевських конвенцій, які встановлюють норми міжнародного гуманітарного права.
Розповіді, наведені в "Московських конвенціях", ґрунтуються на свідченнях військовополонених, які повернулися в Україну. Серед знущань з боку росіян – побиття, катування електричним струмом, відрізання різних частин тіла, голодування, сексуальне насильство, а також знущання та принизливе поводження.
"З початку війни Росія порушила всі можливі норми Женевських конвенцій. Наш проєкт має на меті донести до міжнародної спільноти, що ці норми порушуються, і домогтися реакції з боку міжнародних організацій, зокрема, реакції на безкарність російської влади щодо військовополонених", – додала Євгенія Синельник з Асоціації родин захисників "Азовсталі".
Російські війська оточили та заблокували Маріуполь Донецької області 1 березня 2022 року. З кінця квітня українські військові тримали оборону на своєму останньому плацдармі – металургійному комбінаті "Азовсталь". 16 травня було прийнято рішення залишити цей об'єкт, а захисники потрапили в полон. За даними росіян, їх було понад 2400 осіб, українська сторона не називає точної кількості.
"Наразі в російському полоні перебувають понад 1200 азовстальців, з них близько 800 – з бригади "Азов", – повідомила Синельник.
З Києва Gabriela Bogaczyk (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
