Колишній український військовий після 20 місяців полону: людські стосунки – найбільша цінність
Найважливішим уроком російського полону є взаємопідтримка і дружба, розповів PAP колишній український військовослужбовець Олександр Деменко, який провів у неволі 20 місяців. За його словами, будь-які труднощі можна подолати, якщо не здаватися, рухатися вперед і зберігати спокій.
Олександр Деменко, 26-річний солдат із Запоріжжя, вирішив піти на військову службу, коли був ще студентом. Хоча він мав право на відстрочку, але не хотів нею користуватися, бо його друзі воюють з 2014 року. "Я просто не міг собі дозволити не піти в армію", – згадує він. Спочатку це була строкова служба, а потім контракт з Національною гвардією.
У жовтні 2021 року підрозділ, в якому служив Олександр, вирушив на ротацію в зону проведення операції Об'єднаних сил (ООС). За наказом командира вони прибули до Маріуполя і згодом захищали це місто під час повномасштабного російського вторгнення.
Деменко разом із побратимами брав участь в обороні металургійного комбінату "Азовсталь". Там він отримав численні осколкові поранення голови, спини та ніг. У період з 16 по 20 травня 2022 року українські бійці за наказом командування залишили "Азовсталь", після чого опинилися в російському полоні.
Деменко провів там 20 місяців – майже два роки у важких умовах, зазнаючи постійних принижень. Військовий пройшов Оленівку та Горлівку на окупованих територіях Донецької області, а в останній тиждень перед обміном полоненими його відправили до російського Таганрога. Цей тиждень, за його словами, здався колишньому бранцю вічністю.
За словами Деменка, контраст між поводженням з українськими військовополоненими в Росії та російськими в Україні величезний. Співрозмовник PAP наголосив, що інформація про жорстоке поводження з українцями в полоні не є перебільшеною.
"Всі книги, всі інтерв'ю з колишніми (українськими) військовополоненими – це виключно правда. У них немає жодного неправдивого слова. Якщо ви читали книги про радянський ГУЛАГ, знайте, що нічого не змінилося, система досі працює. Ця машина тільки набирає обертів", – попередив він.
Деменко пригадав, що лише одного разу йому дозволили написати та отримати листа від рідних. Його підтримувала віра у своє звільнення, гумор товаришів по службі, думки про близьких і мрія про те, що після повернення з полону він буде жити якнайкраще.
Цей досвід докорінно змінив світогляд чоловіка. Як він підкреслив, те, що для багатьох людей здається буденністю, для нього стало основою внутрішньої свободи. "Для мене цінність – просто вийти на вулицю, подихати повітрям, побачити сонце. Я насолоджуюся кожним прожитим днем", – каже колишній військовий.
Найважливішим уроком з полону Деменко вважає важливість дружби та взаємопідтримки. "Не можна недооцінювати своїх друзів, з якими пережив спільний досвід. Треба завжди триматися разом, допомагати один одному в будь-якій ситуації. Якби не друзі, я, можливо, не розмовляв би з вами. Тому людські стосунки – це найбільша цінність, і це найважливіший урок, який я виніс з цього", – зізнався він.
Наразі Деменко очолює громадську організацію "Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права". Це перша правозахисна організація в Україні, створена військовими з ЛГБТ-спільноти. Її метою є боротьба з дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації та допомога військовослужбовцям, які стикаються з такою поведінкою.
Організація документує випадки дискримінації, надає юридичну та психологічну підтримку військовим і працює над підвищенням рівня толерантності в армії. За словами Деменка, прогрес у цьому напрямку є, але все ще недостатній.
"Після бойового досвіду хлопці вже не бояться розкривати свою сексуальну орієнтацію, і їхні колеги приймають це. Важливо, якою людиною ти є і які якості ти маєш як солдат", – підкреслив він.
Одним з важливих завдань організації Деменка є просування закону про цивільне партнерство. За відсутності такого законодавства партнери солдатів з ЛГБТ-спільноти не можуть офіційно відвідувати близьких поранених або ховати їх у разі смерті, приймати рішення про лікування своїх партнерів, а також отримувати певні соціальні виплати.
Деменко вважає, що під час міжнародних переговорів слід вимагати від представників української влади звітів про виконання євроінтеграційних зобов'язань, зокрема, щодо рівності громадян перед законом. "Це одна з важливих умов вступу до ЄС. Демократичні інститути є рушійною силою суспільних змін", – підсумував колишній військовослужбовець.
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
