Конгресмен-республіканець Фіцпатрік прогнозує схвалення санкцій США проти Росії найближчим часом
Конгресмен-республіканець Брайан Фіцпатрік заявив у четвер, що має 100-відсоткову впевненість у тому, що Палата представників найближчим часом ухвалить нові санкції проти Росії. Він є одним зі співавторів цієї ініціативи. Однак його колега по Сенату Ліндсі Грем висловив сумнів щодо остаточного успіху цього заходу.
Фіцпатрік, співголова проукраїнської парламентської групи Ukraine Caucus, заявив в інтерв'ю PAP, що має намір найближчим часом домогтися голосування в Палаті представників щодо законопроєкту про санкції, який в його нинішньому вигляді передбачає, зокрема, введення 500-відсоткових тарифів на товари з країн, що купують російську сировину. Політик ще в листопаді подав петицію з проханням винести свій законопроєкт на голосування. Для цього його повинні підписати більше ніж половина членів Палати представників.
Конгресмен, який жорстко критикував останній мирний план США, запевнив, що це станеться в "дуже короткі терміни", хоча наразі триває робота над удосконаленням тексту.
"Наші колеги з Демократичної партії висловили певні зауваження щодо формулювань у тексті, але ми з радістю їх виправимо. Ми це зробимо, документ має пройти через юридичне бюро, але все буде вирішено. На 100% це пройде в Палаті представників – не на 99%, а на 100%" — підкреслив Фіцпатрік.
Відповідаючи на запитання про можливу долю законопроєкту в Сенаті, політик сказав, що про це слід запитати керівництво Сенату, але додав, що він "не може собі уявити, щоб Палата представників голосувала за щось подібне, а Сенат нічого не робив".
Проєкт, який Фіцпатрік розробив спільно з проукраїнськими політиками з обох партій, є аналогом сенатського проєкту, авторами якого є, зокрема, сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Наразі текст законопроєкту передбачає запровадження довгого переліку обмежень для суб'єктів банківського, гірничодобувного, нафтового секторів, повне ембарго на імпорт російського урану, а також 500-відсоткові мита на всі товари з Росії та країн, які "свідомо продають, постачають, передають або купують нафту, уран, природний газ, нафтопродукти або нафтохімічну продукцію з Російської Федерації".
Це останнє положення є найбільш суперечливим, оскільки воно може означати поширення стрімко зростаючих тарифів на товари з країн ЄС або Китаю. Президент Трамп, який у листопаді заявив, що не заперечує проти проєкту процедури, дасть зрозуміти, що він хоче гнучкості у запровадженні обмежень.
Відповідаючи на запитання PAP у четвер, сенатор Грем – головний прихильник законопроєкту, який застряг у Конгресі з квітня – не зміг сказати, чи буде прорив у цьому питанні.
"Побачимо. Я думаю, що наразі ми намагаємося з'ясувати, що сталося у вівторок", – сказав він, маючи на увазі переговори між представниками президента Дональда Трампа і Володимира Путіна. "Я поговорю про це з сенатором Туном (лідером республіканців у Сенаті), але даймо шанс миру", – додав Грем.
Республіканець заявив, що для завершення війни Україні доведеться йти на поступки щодо територій, статусу в НАТО чи розміру її збройних сил. Однак він підкреслив, що в питанні вивезених Росією українських дітей, про які йшлося на слуханнях у Сенаті, не може бути жодних поступок.
"Нам доведеться йти на жертви. Можна говорити про обмін територіями, можна говорити про те, як буде з НАТО. Можна говорити про майбутнє української армії, але ми не будемо вести переговори про долю дітей. Це не підлягає обговоренню", – заявив сенатор-республіканець.
Грем є співавтором законопроєкту про офіційне визнання Росії державою, що підтримує тероризм, якщо вона не поверне викрадених українських дітей їхнім сім'ям. Хоча і він, і кілька сенаторів від обох партій оголосили про зусилля, спрямовані на ухвалення цього законопроєкту, неясно, чи вдасться їм досягти успіху.
З Вашингтона Oskar Górzyński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
