Координатор Польського центру міжнародної допомоги: допомога Україні еволюціонує — від гуманітарної до стратегічної
Підтримка українського народу з боку Польщі поступово переходить від гуманітарної допомоги до допомоги розвитку, заявив в інтерв’ю PAP Міхал Кульпінський, координатор проєктів Польського центру міжнародної допомоги (PCPM). Як приклад він навів ініціативи, що фінансуються МЗС Польщі та реалізуються на сході України.
Кульпінський нагадав, що у 2024 році фонд PCPM в рамках проєкту вартістю понад 2 млн злотих реалізував суто гуманітарний компонент за підтримки польського уряду, Міністерства закордонних справ. Тоді понад 750 осіб отримали підтримку та гігієнічні набори протягом майже пів року. Допомога була спрямована на людей літного віку та інвалідів у селах Херсонської та Харківської областей.
"Вже тоді ми почали орієнтуватися на довгострокові результати, а не лише на екстрену допомогу, і почали відновлювати медичні заклади в сільській місцевості. Цього року ми поширили цю роботу на оснащення та модернізацію лікарень, амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів у Херсонській, Харківській та Полтавській областях", – зазначив співрозмовник PAP.
На запитання, скільки змін було зроблено в цих установах, він відповів, що в багатьох випадках там не було капітальних ремонтів з моменту їх побудови в 1960-х і 1970-х роках, а лише косметичні ремонти. Як він підкреслив, українська місцева влада наразі не має ресурсів, зокрема, для пристосування будівель до потреб людей з обмеженими можливостями.
Кульпінський визнав, що одним з головних успіхів проєкту було "подолання певної неможливості, яка існувала в мисленні місцевої влади". Як приклад він навів лікарню в Машівці, що на Полтавщині, де до цього часу ліфт у чотириповерховій будівлі зупинявся на всіх поверхах, окрім першого, де розташоване дитяче відділення. Вхід до цього ліфта замурований. Батьки разом з малюками у візочках змушені були підніматися сходами, щоб дістатися до лікарів. Завдяки підтримці PCPM механізм ліфта був відремонтований, і тепер він також може безперешкодно підніматися на цей поверх.
Координатор PCPM зазначив, що потреби медичних закладів різняться залежно від їхнього розташування. "Частина амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів у Херсонській та Харківській областях розташовані на територіях, раніше окупованих російськими військами. Багато з них були зруйновані внаслідок бойових дій – ми ставили там нові вікна, двері, дахи", – перераховує він.
Співрозмовник PAP розповів про гінекологічне відділення в лікарні в центрі Херсона, яке було зруйноване в результаті атаки російської армії. Після того, як там поставили дах і вікна, його перетворили на психіатричне відділення. У місті майже не народжуються діти, і однієї палати вистачає для забезпечення потреб мешканців. Водночас мешканці з психіатричними проблемами, які були змушені покинути раніше займану будівлю, пошкоджену обстрілами, залишаються під наглядом лікарів.
На думку Кульпінського, особливо важливим було відновлення найменших пунктів, які розташовані, наприклад, у селах Херсонської області. "Там живе багато літніх людей, які, наприклад, не мають матеріальної можливості виїхати або сильно прив'язані до своїх домівок. Часто страх перед обстрілами заважає пацієнтам звернутися до найближчого великого медичного центру в Херсоні. Водночас вони щодня стають свідками обстрілів російськими дронами. Такий пункт, де щодня працює медсестра або фельдшер, а лікар приїжджає раз на місяць, часто є єдиною можливістю отримати медичну допомогу", – додає він.
Представник Польського центру міжнародної допомоги зазначив, що гуманітарна допомога в Україні наразі не потрібна в масовому масштабі, але водночас підкреслив, що є групи, які потребують і будуть потребувати цієї допомоги. Він згадав, зокрема, людей з обмеженими можливостями, пенсіонерів, тих, хто живе близько до лінії фронту, або тих, хто постраждає від обстрілів.
"Допомога на розвиток є важливою для майбутнього України, оскільки вона дозволяє українським інституціям надавати більш якісні державні послуги та адаптуватися до реалій війни. Водночас, у довгостроковій перспективі, допомога, що реалізується у співпраці з українськими органами місцевого самоврядування, створює основу для розвитку бізнесу та притоку інвестицій, у тому числі іноземних", зазначив Кульпінський.
Відповідаючи на запитання про найбільші виклики, пов'язані з війною в Україні, він сказав, що це "зниження інтересу до теми України та, як наслідок, обмежене фінансування проєктів допомоги".
"У той час як світова система міжнародної допомоги перебуває на стадії реформування, найяскравішим прикладом чого є різке скорочення бюджету USAID, на який припадає майже 40% глобальної гуманітарної допомоги, збирати кошти на допомогу стає дедалі складніше. На 2025 рік агентство ООН з координації гуманітарної допомоги планувало надати допомогу 6 млн людей, але в результаті скорочення фінансування ця цифра зменшилася більш ніж на 1,2 млн. Це може здатися просто цифрами, але насправді це люди, які живуть у дуже складних умовах і потребують нашої підтримки. Кожна людина – це окрема історія і драма", – підкреслив співрозмовник PAP. Водночас він додав, що за даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, наразі в Україні понад 12,7 мільйона людей потребують допомоги.
Серед тих, хто найбільше постраждав від військових дій в Україні, Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) назвала внутрішньо переміщених осіб, кількість яких, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців станом на травень 2025 року, оцінюється – у 3,7 мільйона українців, серед яких переважають люди похилого віку та люди з інвалідністю. Крім того, з початку повномасштабного конфлікту кількість людей з інвалідністю в Україні, як серед цивільного населення, так і серед військовослужбовців, зросла більш ніж на 300 тис. осіб.
Починаючи з 2022 р. Польський центр міжнародної допомоги охопив гуманітарною допомогою понад 100 тис. людей в Україні, а кілька сотень тисяч людей в Україні опосередковано отримали користь від гуманітарної діяльності та діяльності з розвитку, яку реалізує польський фонд.
З Харкова Marta Zabłocka(PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
