Латвійський генерал оцінив терміни можливої готовності Росії до конфлікту з НАТО
Росія здобула технологічну перевагу, яка може дозволити їй становити військову загрозу для НАТО до кінця 2028 року, заявив в інтерв’ю Financial Times командувач збройних сил Латвії генерал Каспарс Пуданс. За його словами, ключовою перевагою Москви є здатність масово виробляти безпілотники в умовах війни.
Очільник латвійської армії зазначив, що Росія здобула значну перевагу завдяки постійному випробуванню та вдосконаленню нових технологій на полі бою в Україні, тоді як країни НАТО все ще наздоганяють відставання у сфері використання дронів та підготовки до сучасних конфліктів. Він додав, що прямий конфлікт між Москвою та НАТО може розпочатися у трьох балтійських країнах, які вважаються важкими для оборони через близькість до Росії.
Як він підкреслив, і Росія, і Україна демонструють значно краще розуміння того, наскільки нагальним є питання застосування нових військових рішень. "Вони впроваджують інновації, швидше розробляють нові рішення та випробовують їх на полі бою", – додав Пуданс.
Хоча Україна довела ефективність ведення бойових дій із використанням дронів, армії країн НАТО мають у цій сфері значно менший досвід та обмежені запаси безпілотників. Під час навчань британської армії, де імітувалася війна в Естонії, командири припустили, що наявні запаси дронів були б вичерпані менш ніж за тиждень.
Подібні побоювання висловлюють й інші західні військові. Командувач армії США в Європі та Африці генерал Крістофер Донаг’ю під час виступу в червні в лондонському Royal United Services Institute заявив, що модель ведення операцій, відома з воєн в Іраку, – заснована на тривалому накопиченні сил та використанні дорогої високоточної зброї – може виявитися неефективною в майбутніх конфліктах. "Ми не зможемо зрівнятися з противником, використовуючи цю нову форму сили, якщо не будемо розвиватися", – сказав він.
Хоча НАТО залишається сильнішим за Росію в плані конвенційного потенціалу, особливо авіації, латвійський командувач попередив, що альянс і надалі стикається з викликами, пов’язаними зі збільшенням оборонних видатків, розбудовою промислових потужностей та зміцненням східного флангу.
Командувач зазначив, що наразі Росія не має достатніх сил для проведення повномасштабного вторгнення до країн НАТО, доки вона веде військові дії в Україні. Однак він попередив, що загроза може зрости після закінчення війни.
"Ми діємо, виходячи з того, що агресія в тій чи іншій формі може статися вже сьогодні ввечері", – попередив латвійський генерал, зазначивши, що наразі такі загрози, як саботаж, кібератаки чи дезінформація відрізняються від потенційної майбутньої конвенційної агресії.
(PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
