Le Monde: для співпраці між Францією і Польщею з новим договором важливі вибори в обох країнах
Французька газета Le Monde оцінює в четвер, що на процес зближення між Польщею і Францією можуть вплинути президентські вибори в обох країнах, і що новий договір про дружбу з пунктом про взаємодопомогу може "залишитися лише на папері" в разі "перемоги націоналістичного кандидата" на польських виборах.
В авторській статті, опублікованій на сайті Le Monde, політолог Міхал Матлак, коментуючи договір, підписаний 9 травня в Нансі, посилається на історичний договір 1921 року між Польщею і Францією.
На його думку, "хоча пункт про військові гарантії договору, підписаного понад століття тому, і пункт договору, підписаного 9 травня, можуть здатися схожими, їх реальний зміст може відрізнятися – за умови, що деталі цього пункту будуть конкретизовані і що за ним послідує розробка нової французької ядерної доктрини, написаної разом з європейськими партнерами".
Автор вважає, що "елементом, який дозволяє нам мріяти про успіх французько-польської військової співпраці", є те, що президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск "мають схоже бачення світу". Як зазначає Матлак, це "політична пропозиція з Європейським Союзом у центрі".
Проте це бачення "має багато опонентів" в обох країнах. На думку політолога, існує ризик, що нинішні президентські вибори у Польщі та Франції у 2027 році "перервуть процес зближення" між Варшавою та Парижем. Він також оцінює, що перемога в Польщі кандидата, якого підтримує партія "Право і справедливість" Кароля Навроцького "ускладнить функціонування Веймарського трикутника".
Автор підкреслює, що сьогодні Польща і Франція "об'єднані переконанням, що Європейський Союз є розумною політичною формою", а інші європейські інститути, включаючи спільний ринок, "розглядаються як активи на противагу діям президентів США чи Китаю". Він стверджує, що Польща і Франція "отримують величезну користь" від того, що є частиною цієї системи, і тому їхня "спільність інтересів і доль сьогодні набагато сильніша, ніж була до Другої світової війни".
"Стратегічні культури Польщі та Франції, донедавна дуже далекі одна від одної, сьогодні, здається, зближуються", – підкреслює автор. Він зазначає, що "Франція мала рацію, коли остерігалася ядерної парасольки США, а Польща мала рацію, коли була занепокоєна російською загрозою на ранньому етапі".
Водночас Матлак звертає увагу на те, що у сфері озброєнь інтереси двох країн розходяться: Франція "має найбільшу збройову промисловість в Європейському Союзі", а Польща "ще не має такої". Для того, щоб Нанський договір "не був лише короткостроковим проєктом", обидві країни повинні вивести свою співпрацю на європейський рівень, постулює політолог.
З Парижа Anna Wróbel (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
