Лідери семи держав ЄС виступили за репараційний кредит для України
Лідери семи країн ЄС у спільному листі до голови Європейської Ради Антоніу Кошти та очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн закликали якнайшвидше схвалити механізм підтримки України, що передбачає використання заморожених російських активів у форматі так званого репараційного кредиту.
"Час не стоїть на місці. Прийнявши рішення про репараційний кредит на саміті ЄС у грудні, ми маємо можливість зміцнити позицію України в її захисті та поставити її в кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир", – йдеться у листі.
У ньому підписанти підкреслили, що з початку російського вторгнення у 2022 р. Європа послідовно підтримує Україну як з моральних міркувань, так і з міркувань власної безпеки, оскільки Росія своєю імперською політикою загрожує й іншим країнам.
Очільники держав та урядів висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії щодо надання кредиту під заставу заморожених російських активів в ЄС. На їхню думку, це "найбільш фінансово здійсненне та політично реалістичне" рішення, яке відповідає принципу, що агресор повинен заплатити за завдані збитки.
Лист підписали прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Майкл Мартін, прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, президент Литви Ґітанас Науседа і прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц разом з фон дер Ляєн намагалися переконати прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера у п'ятницю використати заморожені російські активи. Однак зустріч в офісі бельгійського прем'єра завершилася без рукостискання лідерів.
Мерц вперше зустрівся з фон дер Ляєн у штаб-квартирі ЄК в Брюсселі, після чого вони разом вирушили до бельгійського прем'єр-міністра. Як повідомила громадська бельгійська телерадіокомпанія VRT, зустріч трьох лідерів завершилася перед 22:00. Голова німецького уряду скасував свій візит до Норвегії, щоб приїхати до Брюсселя для розмови з де Вевером.
Згідно з пропозицією ЄК, заморожені з 2022 року активи російського центрального банку мають бути використані для фінансування репараційного кредиту Україні. Остання має передати гроші, коли Росія виплатить їй компенсацію за військові втрати.
Бельгія, де знаходиться кліринговий центр Euroclear, в якому зберігається більша частина заморожених коштів, не задоволена таким рішенням. Прем'єр-міністр де Вевер неодноразово заявляв, що його країна не готова до такого рішення, оскільки побоюється, що їй доведеться самій виплачувати гроші Росії, якщо вона виграє суд.
У середу фон дер Ляєн конкретизувала свої плани, представивши законопроєкт. Вона запропонувала два варіанти подальшого фінансування підтримки України: коштом російських активів або коштом боргу, залученого ЄС. За словами очільниці Єврокомісії, це покрило б дві третини потреб України на період 2026-2027 рр. Таким чином, за підрахунками Міжнародного валютного фонду, мова йде про 90 млрд євро. Фон дер Ляєн заявила, що ЄК відповіла на всі заперечення Бельгії, запропонувавши їй гарантії на випадок російських претензій.
Де Вевер виступив проти пропозиції ЄК. Перед зустріччю з Мерцом і фон дер Ляєн він заявив, що не буде змушений її підтримати.
Пропозиція щодо використання російських активів, з якою ЄК виступила в середу, вимагає не згоди всіх 27 столиць ЄС, а кваліфікованої більшості, яка складається з 15 держав-членів, що представляють 65% населення. Таким чином, він може бути схвалений без згоди Бельгії.
З Брюсселя Łukasz Osiński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
