Логістика НАТО досі залишається на стадії розвитку або проєктування
Хоча Польща та інші країни Центрально-Східної Європи входять до складу НАТО понад 20 років, союзна інфраструктура, включно з логістичною сферою, досі перебуває на стадії розвитку або проєктування. Реалізація проєктів у цій сфері має вирішальний вплив на обороноздатність Північноатлантичного Альянсу.
Начальник Об’єднаного командування підтримки НАТО (JSEC) генерал Кай Роршнайдер минулого тижня в інтерв’ю агентству Reuters сказав, що союз має розширити мережу трубопроводів, по яким до європейських країн транзитом йде паливо, таким чином, щоб у разі збройного конфлікту можна було постачати паливо до країн східного флангу НАТО.
Ці країни, включно з Польщею, були прийняті до Альянсу у 1999 році або ж декількома роками пізніше.
"Я вважаю, що необхідно довести мережу трубопроводів до Польщі і треба знайти рішення для трьох балтійських країн", – сказав Роршнайдер, додавши, що потрібне подальше розширення такої інфраструктури у напрямку Фінляндії на півночі та Румунії на південному сході.
Вказана мережа трубопроводів була створена за часів холодної війни. Її загальна довжина становить близько 10 тис. км і наразі охоплює 12 країн, закінчуючись у західній частині Німеччини, яка до 1989 року була прифронтовою державою НАТО.
Вона обслуговує військові об’єкти, такі як американська база Рамштайн у ФРН, а також цивільні аеропорти, наприклад, у Франкфурті, за умови, що у разі війни цивільні аеропорти мали б виконувати військові функції.
Після зміни геополітичної ситуації – розпаду СРСР та Варшавського договору (1991) і вступу до НАТО країн Центрально-Східної Європи (1999 – перші три країни вступили до НАТО: Польща, Чехія та Угорщина) – масштабного розширення військової інфраструктури НАТО не відбулося.
У ситуації загрози або агресії проти будь-якої держави-члена, та необхідності проведення оборонної операції, заснованої на статті п’ятій Вашингтонського договору, ефективна логістика є ключовим чинником для забезпечення дій союзних сил, спрямованих на підтримку захисту держави, яка опинилася під загрозою.
Жодна військова операція не може здійснюватися без ефективних поставок пального та боєприпасів, а в довгостроковій перспективі – також запасних частин та, у разі гарячої фази конфлікту, евакуації поранених та пошкодженої техніки.
Щоденна потреба сучасного танка у пальному під час активних бойових дій становить близько 1800–2000 літрів (батальйон танків у західних країнах зазвичай налічує 44 або 58 машин), що означає, що для великих підрозділів рівня бригади (усього кілька сотень транспортних засобів) потрібно враховувати потреби в сотнях тисяч літрів на добу.
Для виконання логістичних завдань для збройних сил створюють спеціалізовані підрозділи (рівня батальйону або бригади), які забезпечують постачання сил на полі бою. Розгалужена постійна інфраструктура значно полегшує виконання таких завдань.
Вона також є набагато ефективнішою, ніж транспортування палива на великі відстані залізницею або цистернами на гумових колесах, які у кризовій ситуації або під час війни набагато більш уразливі до руйнувань або пошкоджень, наприклад, через диверсійні акти проти транспортних шляхів та самих транспортних засобів. Це особливо важливо з огляду на сучасний розвиток використання розвідувальних і ударних дронів, включно з дронами великої дальності.
У зв’язку зі зростанням рівня загрози з боку Росії для країн НАТО у 2014 році було створено зазначене командування JSEC, його штаб-квартира знаходиться в місті Ульм, Німеччина. Мета його функціонування – підвищення рівня спроможності та готовності країн-членів до дій у випадку конфлікту, перш за все на східному фланзі НАТО.
У такому сценарії, відповідно до чинних планів оборони, у країну (країни), яка зазнає загрози або є ціллю атаки, будуть перекинуті союзні сили — спочатку легкі підрозділи (наприклад, спеціальні або повітряно-десантні сили), а згодом (протягом кількох тижнів) і важкі бронетанкові та механізовані підрозділи, що потребують значно більш розвинених поставок і логістичної підтримки.
Потреби зростають, чим довше тривають бойові дії у рамках такого конфлікту.
У жовтні 2025 року було підписано угоду про будівництво паливопроводу з Німеччини до бази компанії PERN у Бидґощі в рамках мережі CEPS (Central Europe Pipeline System) НАТО. Новий відрізок матиме довжину 300 км, а будівництво розпочнеться після отримання дозволу Північноатлантичної ради та країн-членів НАТО.
"У результаті планованого розширення паливної інфраструктури має відбутися збільшення можливостей зберігання та обігу палива та скорочення до мінімуму часу, необхідного для прийому масових обсягів нафтопродуктів", – сказав генерал Даріуш Мендрала, керівник Інспекторату підтримки Збройних Сил Польщі, в інтерв’ю порталу Defence24.pl.
Схоже значення має також розширення та модернізація дорожньої, залізничної та аеропортової інфраструктури – кожна така інвестиція впливає на швидкість перекидання сил підкріплення з країн-членів у разі загрози агресії.
Паралельно реалізуються заходи щодо збільшення присутності військ США у Польщі в рамках ініціативи EDCA (англ. Enhanced Defense Cooperation Agreement, укр. Угода про посилену оборонну співпрацю), в межах якої готуються місця для зберігання техніки, боєприпасів, палива та розміщення військовослужбовців. Частина цих об’єктів використовується або буде спільно використовуватися польською армією.
Реалізація таких інвестиційних проєктів, ймовірно, займе кілька років, проте вони є значним внеском у підвищення рівня безпеки країн східного флангу НАТО, особливо враховуючи високий рівень загрози з боку Росії та перспективу збереження цієї ситуації у найближчому майбутньому.
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
