Маланка - давнє українське свято з дохристиянських часів
Маланка - це давнє українське народне свято, що походить ще з дохристиянських часів. У цей час господарі вітають маланкувальників, які показують вистави та співають обрядові пісні - щедрівки. Вперше за багато років Маланку святкуватимуть 31 грудня, - повідомила PAP український етнограф Олена Громова.
Після переходу на новий юліанський календар більшість великих церковних свят в Україні змістилися на 13 днів. Маланка тепер святкуватиметься 31 грудня замість 13 січня. Однак у деяких селах України ще до прийняття нового літургійного календаря святкували Маланку в січні.
Як нагадала Громова, за християнською традицією 13 січня вшановували святу Меланію, а 14 січня - Василія Великого. Таким чином, святкування Нового року за старим стилем збігалося з цими святами, через що його стали називати Маланкою. Сьогодні автентичні традиції святкування Маланки збереглися переважно в селах Галичини, Буковини та Поділля, в західній та центральній частині України.
Спосіб святкування Маланки, як і святкові традиції, варіюється від регіону до регіону. З давніх-давен люди перевдягалися в чудернацьких персонажів і ходили від хати до хати, щоб сповістити про прихід Нового року і побажати господарям всього найкращого.
Молодь зазвичай обирала одного хлопця, який переодягався жінкою і грав роль Маланки. Інші учасники грали ролі Кози, Цигана, Орача, Ведмедя, Журавля або Рогатого Чорта. Маланка і Василь - головні персонажі цього свята, які завжди виступають разом.
В одному з текстів про Маланку висміюється легковажність і нерозсудливість жінок. Можливо, саме тому, за словами Громової, чоловіки завжди переодягалися на Маланку. "Переодягнений чоловік здіймав пил, підмітав і смішив гостей", - зазначила вона.
"Маланка також включала в себе персонажі з повсякденного життя. Окрім Маланки та Василя, є ще козак, єврей та поляк. На Західній Україні був популярним образ поляка та його дружини, які танцювали у виставі польський краков'як. Ця традиція сягає 18 століття і, можливо, пов'язана з тим, що територія України в різні історичні епохи входила до складу різних держав. Це знайшло своє відображення у традиціях Маланки", - пояснила Громова.
Важливим символом Маланки була коза, яка для українців є символом достатку. "Коза давала їжу та вовну, з якої ткали верхній одяг. Коза в хаті завжди означає прибуток. У виставі козу завжди водили по хаті, співаючи: "Де коза ходить, там жито родить. Де коза копає, там жито колоситься". У цій пісні все про гарний врожай", - зазначив співрозмовник PAP.
"Наприкінці вистави коза помирає, що свідчить про те, що старий рік відходить, а новий народжується і має бути таким же доброзичливим. У цьому випадку традиція сягає язичницьких часів, коли зникає старе сонце і народжується нове - Божич" - пояснила етнограф.
Цей зимовий фестиваль має також іншу назву - Щедрий вечір. Під час Щедрого вечора господарі вітають маланкарів, які співають новорічні обрядові пісні - щедрівки.
"Співати щедрівки - одна з найцікавіших і найкрутіших новорічних традицій українців. Колядки прославляють народження Ісуса Христа, а традиція Маланки та щедрівок - про те, щоб наступний рік був щедрішим на врожай, ніж попередній", - зазначила етнограф.
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
