Міністр цифровізації Польщі: через вето Навроцького Starlink в Україні під загрозою
Президент був обізнаний, що у ветованому законі про підтримку громадян України містилися також положення, які стосуються Starlink; своїм рішенням він фактично відключив інтернет в Україні, заявив у розмові з PAP віцепрем’єр Кшиштоф Ґавковський. За його словами, уряд шукатиме інші рішення, однак проблемою є час.
Президент Кароль Навроцький повідомив у понеділок, що не підписав поправку до закону про допомогу громадянам України. Своє рішення він мотивував, зокрема, тим, що допомогу 800+ повинні отримувати тільки українці, які працюють у Польщі.
Віцепрем'єр і міністр цифровізації Кшиштоф Ґавковський повідомив, що вето президента означає відключення України від супутникового інтернету Starlink.
"Підтримка України в галузі забезпечення зв'язку, яка закінчується в кінці вересня, мала бути продовжена. Ми хотіли продовжити фінансування супутникового інтернету для України. На жаль, фатальне рішення президента дуже ускладнює ситуацію, і нам доведеться повідомити наших партнерів, що тепер така підтримка закінчиться в кінці вересня", – повідомив PAP Ґавковський. Він вважає, що президент прекрасно знав, що у ветованому законі про підтримку громадян України є також питання, що стосуються Starlink. Міністр цифровізації Польщі здивований прийнятим рішенням президента Навроцького.
На думку Ґавковського, президент пішов на "дуже високий ризик" і, вирішивши ветувати закон, "фактично відключив інтернет в Україні", "відключив його школам та лікарням".
"Рішення президента прямо означає, що цього інтернету, а також підтримки податкової адміністрації в Україні не буде. (...) Сьогодні президент повинен взяти на себе відповідальність за це і сказати, чи можна це назвати справжнім партнерством з Україною, яка знаходиться наприкінці мирних переговорів і яка сьогодні отримує такий ніж у спину", – заявив він.
Віце-прем'єр також заявив, що уряд "буде шукати інші рішення" для підтримки України. На запитання, чи підготує уряд окремий законопроєкт про продовження функціонування Фонду допомоги громадянам України, він зазначив, що проблемою є час, який відіграє тут вирішальну роль. "Ми розпочали консультації в уряді, але як це буде виглядати, сьогодні важко сказати", – додав він.
Ґавковський повідомив, що такі питання, як те, коли Україна втратить доступ до інтернету, який забезпечує Польща, а також як можна вести переговори з постачальником послуги Starlink, підлягатимуть остаточному уточненню.
"Всі питання безпеки обговорюються на засіданні Ради міністрів, і, безумовно, під час засідання ця інформація буде передана", – повідомив він, відповідаючи на запитання, чи буде питання про інтернет Starlink для України обговорюватися на засіданні уряду у вівторок.
Ґавковський також висловився з цього приводу на порталі X. "Я не уявляю кращого подарунка для військ Путіна, ніж відключення України від інтернету, про що щойно вирішив президент. Пане президенте, ви повинні припинити сліпо ударяти по уряду в ім'я політичної боротьби. Ви шкодите людям, які борються за свою незалежність, і водночас допомагаєте Росії", – написав у понеділок Гаковський. Він додав, що це означає не тільки кінець інтернету Starlink, який Польща постачає Україні, що веде війну, але й "кінець підтримки зберігання даних української адміністрації в безпечному місці".
Як повідомило PAP Міністерство цифровізації, завдання "забезпечення зв'язку на території України для громадян цієї держави", що полягає у наданні Україні терміналів системи супутникового зв'язку Starlink та фінансуванні їх абонентських платежів, реалізується на підставі Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї держави.
Стаття 14 цього закону вказує, що в Банку Крайового Господарства (Bank Gospodarstwa Krajowego, BGK) створюється Фонд допомоги "з метою фінансування або дофінансування реалізації завдань з надання допомоги Україні, зокрема громадянам України, які постраждали від збройного конфлікту на території України, включаючи завдання, що реалізуються на території Республіки Польща та за її межами, а також виконання завдань, пов'язаних із продовольчою безпекою країни у зв'язку зі збройним конфліктом на території України".
Міністерство зазначило, що вето президента на поправку до закону призведе до відсутності правової основи та коштів для подальшого виконання зазначеного завдання після 30 вересня 2025 року.
Заветована президентом поправка до закону передбачала продовження тимчасового захисту, що надається громадянам України, які втікають від війни, до 4 березня 2026 року. Зміна є наслідком виконавчого рішення Ради ЄС від 25 червня 2024 року.
Поправка також мала уточнити умови для отримання допомоги 800 плюс, щоб вона виплачувалася також дітям, які закінчили середню школу до досягнення 18-річного віку та виконують обов'язок навчання, відвідуючи вищий навчальний заклад або кваліфікаційні професійні курси. Також мав бути продовжений термін розгляду воєводами таких справ, як, зокрема, надання дозволу на тимчасове проживання. Крім того, передбачалися заходи щодо ущільнення системи надання допомоги. Йдеться, зокрема, про виключення можливості надання прав громадянам України, які короткостроково перетинають кордон на підставі дозволу на перетин кордону в рамках малого прикордонного руху.
Відповідно до поправки, мала бути продовжена підтримка органів місцевого самоврядування у виконанні додаткових освітніх завдань, пов'язаних з навчанням, вихованням та доглядом за дітьми та учнями, які є громадянами України.
"Закон про допомогу громадянам України не вносить тих змін, які були предметом публічної дискусії. Я не зміню своєї думки та вважаю, що допомога 800+ повинна надаватися лише тим українцям, які працюють у Польщі", – сказав президент на брифінгу в понеділок, обґрунтовуючи своє рішення. Він пояснив, що через 3,5 роки після нападу Росії на Україну "ситуація, в тому числі в галузі польських державних фінансів та політичних і соціальних емоцій, істотно змінилася". "Закон, який був запропонований 3,5 роки тому, сьогодні повинен бути скоригований", – сказав Навроцький, додавши, що цього не сталося.
Bartłomiej P. Pawlak (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
