Міністр нацоборони Польщі: відмова від підтримки України шкодить нашій безпеці
Віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у вівторок заявив, що відмова від підтримки воюючої України суперечить безпековим інтересам Польщі. Посилаючись на вето президента, він наголосив: допомога Україні, яка бореться за незалежність, – це внесок у безпечне майбутнє Польщі.
Президент Кароль Навроцький оголосив у понеділок, що не підписав поправку до закону про допомогу громадянам України. Він мотивував своє рішення, серед іншого, тим, що допомогу у розмірі 800+ мають отримувати лише ті українці, які працюють у Польщі. Він також оголосив про власну законодавчу ініціативу, припускаючи, серед іншого, що "символи бандеризму" повинні бути прирівняні в польському законодавстві до нацистської та комуністичної символіки.
Відповідаючи на запитання про це на пресконференції у вівторок, Косіняк-Камиш сказав, що ці дії президента Навроцького можна порівняти з "ліберум вето". Тобто, за його словами, з блокуванням законів, можливості приймати постанови і, нарешті, з блокуванням здатності уряду приймати рішення.
Міністр зазначив, що він, як відомо, критично ставиться до багатьох дій деяких молодих українців, які "їздять по Польщі на найновіших автомобілях і не беруть участі в захисті своєї батьківщини".
"Я говорив це багато разів – якщо Україна не примириться з геноцидом на Волині, якщо не буде ексгумації чи вшанування пам'яті, вона не матиме жодних шансів на вступ до Європейського Союзу. Я висловлював дуже чітку і рішучу опозицію у випадках, коли будь-яким чином топталося добре ім'я Польщі, або робилися спроби прославляти Бандеру. Я говорив про це дуже чітко і виразно. Але відмова у підтримці воюючої України суперечить інтересам безпеки польської держави. Допомагати Україні, яка воює, – це також будувати безпечну Польщу", – підкреслив віцепрем'єр.
На його думку, президент Навроцький, наклавши вето на поправку до закону про допомогу українцям, фактично заперечив стратегію безпеки польської держави. "Це питання не про 800+, щоб було зрозуміло. Йдеться про безпеку Польщі. 800+ – це дуже маленька частина цього закону. І це можна було б зробити зовсім по-іншому, а колеги президента представляють це саме як такий елемент. Це неправда, тому я спробую це пояснити", – наголосив Косіняк-Камиш.
Він наголосив, що Україна повинна дати оцінку своєму минулому, але, додав, – "позбавлення України допомоги у вигляді Starlink за рішенням президентської канцелярії є нерозважливим, неправильним і небезпечним, це суперечить стратегії безпеки польської держави". Міністр оборони запевнив, що Польща шукатиме способи виконувати свої зобов’язання як країна-член НАТО.
"Ми зробимо все, аби Росія була якомога далі від нас. Деякі люди купуються на російські сценарії і на російську пропаганду, здійснюючи дії, які є просто небезпечними", – сказав голова Міністерства нацоборони. На запитання, чи будуть внесені зміни до закону про допомогу українським громадянам до кінця вересня, він відповів, що уряд може вносити термінові проєкти.
Відповідаючи на запитання про свою оцінку президентської ініціативи щодо прирівняння бандерівської символіки до нацистської, Косіняк-Камиш сказав, що у 2018 р., за часів уряду "Права і справедливості" (ПіС) – вже була ініціатива щодо "криміналізації бандеризму", але тодішня влада від неї відмовилася. Водночас він підкреслив, що "в умовах повномасштабної війни завжди слід бути обережним, адже нині російська пропаганда намагається переконати, що в Україні при владі фашисти".
"Бандера був злочинцем, це не підлягає жодному сумніву, геноцид на Волині – один із найстрашніших актів терору проти нації в історії нашої цивілізації, Україна повинна відповісти за це, повинні бути пам'ятники, ексгумація, гідне поховання. Ми ніколи від цього не відступимо", – сказав Косіняк-Камиш.
Але, наголосив він, у момент, коли "росіяни говорять про фашистів в Україні", не можна "підігравати цій риториці". Міністр національної оборони додав, що знає, як слід дбати про історичну пам’ять і з чим потрібно боротися – і робить це. "Це можна робити так, як робимо ми, як це роблю я, або ж грати лише на емоціях і не досягати мети", – додав він.
Обґрунтовуючи своє рішення ветувати поправку до закону про допомогу громадянам України, президент заявив, що 3,5 роки тому, після нападу Росії на Україну, почалася війна, яка вплинула на всю архітектуру безпеки у світі, але зараз ситуація "також з погляду польських державних фінансів і політичних емоцій, суспільних емоцій принципово змінилася" і "закон, який був запропонований 3,5 роки тому, сьогодні повинен бути виправлений". (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
