Мирний план США для України: є надія, але немає впевненості у стійкості угоди
Переговори, що тривають уже кілька днів навколо мирного плану для України, розробленого Білим домом, дають певну надію на завершення війни. Водночас залишається відкритим питання, наскільки стійкою може бути така угода і чи вдасться її реалізувати.
Спеціальний представник президента Дональда Трампа з питань України генерал Кіт Келлог в неділю в інтерв'ю телеканалу Fox News заявив, що очікує швидкого завершення війни. "Найважче – це останні 10 метрів до фінішу. Зараз ми знаходимося на останніх двох метрах", – сказав Келлог, оцінюючи стан переговорів щодо укладення мирної угоди.
Також у неділю американська та українська делегації провели переговори в Женеві щодо укладення угоди на основі плану з 28 пунктів, який був розроблений представниками лідерів США та Росії Стівом Віткоффом та Кирилом Дмитрієвим. За словами членів української делегації, серед яких був, зокрема, голова Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров, проєкт документа, який був розроблений, відображає ключові питання з погляду національних інтересів України. "Наші делегації досягли спільного розуміння щодо ключових умов угоди, які обговорювалися в Женеві", – написав Умєров на платформі X після переговорів.
Початковий намір плану передбачав далекосяжні поступки з боку Києва. Американські ЗМІ описували проект як "дуже зручний для Путіна" і такий, що потенційно може призвести до "втрати суверенітету" України. Київ поступився б Росії рештою східного Донбасу, включно з територіями, які зараз перебувають під контролем України, і мав би вдвічі скоротити чисельність армії. На українській території не могли б бути розміщені іноземні війська, країна не отримала б західну зброю великої дальності, а російська мова отримала б статус офіційної державної, а Російська православна церква – офіційний статус.
Переговори щодо концепції відбулися протягом наступних днів. У неділю в Женеві зустрілися державний секретар США Марко Рубіо та голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Також у Женеві в неділю представники неформальної групи E3 (Франція, Німеччина, Велика Британія) провели переговори з представниками ЄС, США та України. Президент Зеленський повідомив у понеділок, що після переговорів у Женеві кількість пунктів мирної пропозиції США була скорочена і "більше не становить 28", причому "багато правильних речей" були включені.
Хоча перебіг переговорів і повідомлень, що надходять останніми днями з Вашингтона та Києва, дають підстави для певного оптимізму, слід пам'ятати, що укладення угоди стане лише першим кроком на шляху до миру. Колишній головнокомандувач української армії, а нині посол України у Великій Британії генерал Валерій Залужний, оцінюючи перспективи завершення війни, підкреслив, що існує лише два сценарії її закінчення.
"Коли ми говоримо про нашу перемогу, треба чесно сказати, що це буде крах російської імперії. Наша поразка – це повна окупація України та її розпад. Все інше – це лише затягування війни", – сказав Залужний під час виступу на конференції New Statesman Politics Live у Лондоні 20 листопада.
Такий підхід, схоже, добре відображає принципи російської політики щодо України на стратегічному рівні. Москва, ймовірно, не бажає жодним чином змінювати свої політичні пріоритети в цьому напрямку, а можливі корективи (наприклад, у вигляді згоди на підписання угоди про припинення бойових дій) слід розглядати як тактичний маневр, а не як фундаментальну зміну курсу.
На думку Збігнєва Бжезинського, колишнього радника президента США з питань національної безпеки (він обіймав цю посаду у 1977-81 роках), без України Росія є державою, а з Україною – імперією. Таке припущення може як пояснити послідовне прагнення Росії встановити контроль над Україною, так і підтвердити підхід, викладений генералом Залужним. Важливість України випливає з її потенціалу – як геополітичного (розмір і розташування в ключовій позиції з gjukzle контролю логістичних шляхів і можливості розміщення передових елементів військового потенціалу), так і економічного та демографічного (розгалужена промисловість, в тому числі оборонна, великий потенціал населення).
Можливе встановлення Росією ефективного контролю над Україною (реалізоване військовими або політичними засобами) означатиме повну зміну балансу сил в Європі і створить серйозну загрозу, в тому числі військову, для країн НАТО, зокрема для країн східного флангу Північноатлантичного альянсу (в тому числі або навіть в першу чергу, для Польщі).
Інакше кажучи, цілком ймовірно, що шансів на тривалий мир між Росією та Україною в осяжному майбутньому немає і не буде. Це, до речі, певною мірою притаманне і сценарію нинішніх переговорів, коли йдеться про територіальні та безпекові питання: Україна не бажає відмовлятися від окупованих Росією територій (включно з Кримом, окупованим з 2014 року), а Москва залишається на позиції, що і Крим (формально анексований ще у 2014 році), і чотири українські області (Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська) формально входять до складу Російської Федерації – відповідне положення підписав російський президент 30 вересня 2022 року. Київ також не погодиться на обмеження щодо перспективи членства в НАТО, а також на скорочення своїх збройних сил.
У Києві також скептично ставляться до шансів на мир. "Я вкрай скептично ставлюся до того, чи є шанс закінчити війну з Росією. Путін вважає, що час грає на його користь: він просувається на сході, не так швидко, як йому хотілося б, але все ж таки просувається", – зазначив у коментарі PAP Олександр Хара, директор київського Центру оборонних стратегій. Він додав, що росіяни мають всі можливості для продовження війни. "У них є гроші, у них є жива сила, вони здатні виробляти ракети, безпілотники та іншу зброю. Я не бачу причин, чому за таких умов росіяни повинні погодитися на закінчення війни, не досягнувши своїх цілей", – визнав Хара.
Подібні коментарі можна почути і з Варшави. "Слід припустити, що Росія не відмовиться від участі в переговорах, але буде вміло тягнути час, намагаючись домогтися від України подальших поступок", – прогнозує д-р Даніель Шеліґовський, керівник програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин (PISM), в коментарі PAP. Він додав, що Москва спробує скористатися складним для України зимовим сезоном, щоб ще більше послабити її, сподіваючись, що російська переговорна позиція буде ще сильнішою навесні, в той час як українська влада перебуває у складному становищі через внутрішню ситуацію і тиск з боку США.
Ситуація могла б принципово змінитися, якби західні країни змінили свій підхід до підтримки України, особливо у військовому плані. Йдеться про те, щоб доповнити ті можливості, яких наразі бракує українській армії. "Насамперед, це авіація, здатна збивати не лише безпілотники чи ракети, але й російські літаки в російському повітряному просторі. Тоді ми зможемо захистити такі міста, як Суми чи Харків, і солдатів на передовій", – пояснив Хара.
Він додав, що до ключових елементів підтримки належать також захист повітряного простору принаймні частини України (що становить проблему не лише військового, а й політичного характеру для країн НАТО), а також надання засобів ураження більшої дальності – ракет, здатних бити по російському тилу. Ідеться й про використання заморожених російських активів для фінансування закупівлі озброєнь для української армії. Рішень із цих питань поки немає, і ніщо не свідчить, що ситуація найближчим часом зміниться, хоча саме ці фактори впливатимуть на подальший перебіг війни та переговорів про припинення вогню.
"Подальша доля переговорів залежатиме, в першу чергу, від ситуації на фронті – чи вдасться Україні стабілізувати її і зупинити російський наступ. У найкращому випадку Україні вдасться зайти у глухий кут навесні, що відкриє вікно можливостей для подальших переговорів", – оцінив д-р Шеліґовський.
Незалежно від того, чи буде угода про припинення бойових дій ґрунтуватися на нинішньому плані переговорів, чи на іншій пропозиції, вона, швидше за все, означатиме лише тимчасову паузу у бойових діях. Вона, ймовірно, буде подібною до Мінських угод, укладених Україною та Росією за участю представників Франції та Німеччини у 2014 та 2015 роках. Вони мали на меті покласти край бойовим діям на Донбасі, але так і не були реалізовані з огляду на їх порушення Росією.
Стан невизначеності між війною і миром – заморожений конфлікт (але з потенціалом відновлення в будь-який момент) – може тривати багато років. Він продовжуватиме негативно впливати на політичну, соціальну та економічну ситуацію в Україні, ускладнюючи або навіть унеможливлюючи її відбудову, економічний розвиток або зусилля щодо вступу до ЄС і НАТО.
Dariusz Materniak (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
