На Конференції з відновлення України в Ґданську підписано близько 200 угод
Під час Конференції з відновлення України в Ґданську (URC) було підписано близько 200 угод, домовленостей і листів про наміри, повідомили організатори на другий день заходу. Участь у конференції взяли близько 7,5 тис. осіб, а також делегації з кількох десятків країн і міжнародних організацій.
Голова комітету Сейму з питань закордонних справ та уповноважений польського уряду з питань відбудови України Павел Коваль зазначив, що присутність половини складу Кабінету міністрів України перетворила Конференцію з відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC-2026) "мегапрактичною" подією, що за масштабами перевершила форум у Давосі.
Заступниця міністра з питань державних активів Польщі Еліза Зайдлер повідомила, що в конференції взяли участь 7,5 тис. осіб, близько 70 офіційних делегацій, понад 30 делегацій міжнародних організацій та 19 державних делегацій високого рівня. Вона зазначила, що було підписано майже 200 угод, домовленостей та листів про наміри.
Віцепрем’єр-міністерка України Тетяна Бережна під час другого дня конференції зазначила, що питання, пов’язані з інформацією та ЗМІ, обговорюються в контексті безпеки та оборони. Вона додала, що багато говорять про технології у сфері оборони, але недостатньо про те, що цілісність та доступ до інформації також є питанням національної безпеки.
Бережна також зазначила, що Росія вчинила злочини проти журналістів, додавши, що 131 працівник медіа був убитий, а 29 – викрадені. Вона підкреслила, що Росія проводить інформаційну політику, спрямовану на підрив довіри до України.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська висловила думку, що український ультиматум Мінську щодо передавачів, які керують дронами, оголив слабкість і крихкість режиму Лукашенка. Вона також наголосила на переломній зміні у відносинах із Києвом, символом якої стала перша двостороння зустріч із президентом Володимиром Зеленським та призначення спеціального посланця України з питань контактів із демократичними силами Білорусі.
"Це велика зміна в нашій комунікації та координації з українською стороною, адже ми розуміємо, що боремося з одним і тим самим ворогом – політичними амбіціями Росії. (...) Протягом чотирьох років українці дотримувалися політичного мовчання щодо Білорусі. Однак зараз вони настільки могутні, настільки сильні, що більше немає потреби мовчати про Білорусь", – сказала Тихановська.
Голова Корпорації страхування експортних кредитів (KUKE) Януш Владичак повідомив, що установа бере участь у створенні системи підтримки польських інвестицій в Україні та щоденної торгівлі. "Відбудова України відбувається щодня, а 3 млрд доларів у торгівлі між Польщею та Україною підлягають нашому страхуванню", – додав він.
За його словами, окрім підтримки польських компаній, що інвестують в Україні, зокрема страхування політичних та кредитних ризиків, KUKE відкрита для інвестицій українських або іноземних компаній, які інвестують в Україні. Якщо компанія має "польський компонент", вона може розраховувати на фінансування та страхування від KUKE.
Заступник міністра економіки, екології та сільського господарства України Єгор Перелигін звернув увагу на те, що уряд країни запустив пілотну програму, покликану заохотити місцевих гравців із сектору мікро-, малих та середніх підприємств до інвестицій у країні. За його словами, спочатку на ці цілі було виділено 1 млрд гривень.
Заступник міністра з питань фондів та регіональної політики Польщі Яцек Карновський наголосив, що українці мають насамперед навчитися "якісно готувати проєкти, а також правильно читати документи ЄС".
"Для цього потрібні фахівці, тому необхідно підготувати відповідні кадри. Ми готові допомогти їм у підготовці цих фахівців, у тому числі як урядова та місцева адміністрація", – зазначив він.
Карновський зауважив, що багато міст у Польщі долучаються до такого роду допомоги. Відповідаючи на запитання про діяльність Міністерства фондів та регіональної політики, він підкреслив, що завдяки його структурам вже було підготовлено близько 600 українських чиновників.
Заступник міністра цифровізації Польщі Рафал Росінський заявив, що супутникові технології, речі, пов’язані з інтернетом, телекомунікації, фотоніка, технології подвійного призначення та кібербезпека належать до найважливіших напрямків співпраці польських та українських технологічних компаній під час війни і можуть також мати істотне значення для відбудови України.
Він зазначив, що тривають інтенсивні переговори між польською телекомунікаційною галуззю та українською стороною, які активно підтримує міністерство цифровізації.
Росінський нагадав, що Польща постачає за східний кордон обладнання для обслуговування Starlink, сприяючи підтримці зв’язку на українській стороні. "Ми також допомагаємо Україні у сфері забезпечення функціонування податкової адміністрації", – зазначив заступник міністра цифровізації Польщі.
Директор з корпоративних питань GE Vernova Роджер Мартелла повідомив, що компанія хоче взяти участь у відновленні енергетичного сектору України після війни, зокрема шляхом встановлення газових турбін підвищеної міцності та інвестування у вітроенергетику.
Він зазначив, що діяльність компанії в Україні досі зосереджувалася на забезпеченні аварійних поставок енергії, зокрема тепла в зимовий період. Мартелла додав, що компанія встановила в Україні дві мобільні газові турбіни, які забезпечують електроенергією близько 200 тис. домогосподарств.
Заступник голови Агентства відновлення України Іван Лукерія заявив, що децентралізація джерел електроенергії та теплової енергії дозволяє підвищити стійкість критичної інфраструктури до кінетичних атак під час війни.
Він наголосив, що ключові елементи інфраструктури повинні мати надійний захист від повітряних атак. При цьому, як зазначив заступник голови Агентства відновлення, засоби протиповітряної оборони повинні не тільки вироблятися у достатній кількості, але й бути якомога дешевшими, щоб їх використання коштувало менше, ніж ракети, застосовані противником.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що польська компанія Pesa, 57 трамваїв якої курсують у Києві, зацікавлена у подальших поставках нових вагонів до столиці України та в обслуговуванні цих транспортних засобів.
Мер столиці України зазначив, що окремо та детально було обговорено питання створення та функціонування в Києві сервісного центру трамваїв Pesa при комунальному підприємстві "Київпастранс", яке використовує польські трамваї.
Під час заходу було підписано угоду між Національним фондом охорони навколишнього середовища та водного господарства та Міністерством економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, яка передбачає підтримку України у створенні системи фінансування охорони навколишнього середовища, заснованої, зокрема, на польському досвіді.
Фонд повідомив, що співпраця охоплюватиме передачу знань щодо створення та функціонування інституцій, що фінансують охорону навколишнього середовища, а також використання національних, європейських та міжнародних коштів для потреб "зеленої" відбудови України.
Під час другого дня конференції було започатковано міжнародну ініціативу з порятунку Церкви Святого Миколая в Києві. Ініціатива передбачає початок практичних реставраційних робіт та залучення близько 1 млн євро на реалізацію проєкту.
Павел Коваль під час панельної дискусії, що завершувала дводенну конференцію, безпосередньо торкнувся емоцій навколо польсько-українських відносин, які наростали протягом тижнів, що передували цьому заходу. Він визнав, що польській та українській сторонам вдалося "уточнити розбіжності в інтерпретації історії", але, щоб вони не стали головною темою обговорень. Коваль запевнив, що ці питання не приховуються, але пріоритетом у Ґданську була економіка та реальне планування майбутнього, а наслідки прийнятих бізнес-рішень будуть помітні протягом десятиліть.
Уповноважений польського уряду з питань відбудови України також вказав на символічний і духовний контекст завершення переговорів. Він нагадав, що рівно 25 років тому у Львові папа Іван Павло II виголосив історичну проповідь про польсько-українське примирення. На думку Коваля, саме той заклик до "пошуку істини та відмови від зосередження виключно на минулому" надихнув авторів спільної декларації прем’єр-міністрів Дональда Туска та Юлії Свириденко.
Політик звернув увагу на те, що після самітів у Луґано, Лондоні, Римі та Берліні проведення конференції URC у Ґданську мало глибоке геополітичне значення, оскільки дозволило фізично наблизити процес відбудови до кордонів України та чітко підкреслити середньоєвропейський вимір.
Віцепрем’єр України з питань інтеграції України до ЄС та НАТО Тарас Качка назвав ґданську конференцію "практичним прикладом" того, як щодня виглядає співпраця уряду та бізнесу з обох боків кордону.
Віцепрем’єр, голова МЗС Польщі Радослав Сікорський у п’ятницю ввечері, відповідаючи на запитання телеканалу TVN24 щодо підсумків конференції, зазначив, що польські компанії стануть "найбільшими бенефіціарами відбудови України". За його словами, вже зараз Польща має "величезний торгівельний профіцит з Україною". Однак він додав, що польські компанії отримають вигоду від такої співпраці, якщо Україна "повністю впровадить поглиблену зону вільної торгівлі, європейське законодавство, боротиметься з корупцією та проводитиме чесні тендери й укладатиме чесні договори".
Сікорський підкреслив, що конференція також продемонструвала, що ЄС і надалі підтримує Україну, зокрема, у питаннях бюджету та виробництва зброї, а також підтвердила переговори України щодо вступу до Євросоюзу.
Програму цьогорічної дводенної конференції було розділено на п’ять тематичних напрямків: бізнес, безпека та оборона, інтеграція з Європейським Союзом, регіональний розвиток та людський капітал.
Польське інформаційне агентство виступило медіапартнером URC-2026.
Наступного року господарями цього заходу стануть Естонія та місто Таллінн. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
