На Підкарпатті розпочалися заходи до Національного дня пам’яті жертв Волинської трагедії
У п’ятницю на кладовищі в Динові (Підкарпатське воєводство) відбулися урочистості біля могили отця Йозефа Копця, які відкрили обласні заходи з нагоди Національного дня пам’яті поляків — жертв геноциду, який, за визначенням польської сторони, вчинили ОУН та УПА на Волині. У межах програми заплановані також освітні заходи, присвячені пам’яті жертв.
Національний день пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої відзначається 11 липня. Свято було встановлено законом від 4 червня 2025 року. У його обґрунтуванні наголошено, що "мученицька смерть через приналежність до польського народу заслуговує на вшанування у формі дня, який щорічно відзначається польською державою і під час якого жертвам буде віддано шану".
Інавгурація регіональних урочистостей відбулася в Динові біля могили о. Йозефа Копця, капелана Армії Крайової та адміністратора парафії в Боровниці, якого 12 липня 1944 року застрелили в парафіяльному будинку члени Української повстанської армії.
За словами ряшівського відділу Інституту національної пам’яті Польщі, після початку Другої світової війни священник виконував обов’язки капелана підрозділів Армії Крайової. З огляду на побоювання бути заарештованим німцями його перевели до Боровниці, де після менш ніж року служіння він був вбитий. За даними Інституту, вбивство було помстою за виконання підрозділом АК вироку Польської підпільної держави щодо греко-католицького священника, який співпрацював з німецьким окупантом.
Під час п’ятничної церемонії Даріуш Іванечко, директор ряшівського відділення Інституту національної пам’яті, зачитав уривки з листа, адресованого учасникам заходу Каролем Полейовським, заступником голови IPN. У ньому наголошувалося, що присутніх "об’єднала пам’ять про жертв Волинської різанини, вірність правді понад усе та воля віддати їм справедливість, яка вже понад 80 років не може дочекатися повного відшкодування".
Центральні урочистості на Підкарпатті відбудуться у суботу в Радружі (Любачівський повіт) за участю президента Польщі Кароля Навроцького. У програмі – покладання вінків до пам’ятника загиблим мешканцям, а також до символічної могили родини Романиків і Стефана Големба, яких 30 червня 1944 року вбили бойовики ОУН.
Того ж дня в Любачеві розпочнеться акція "11 липня 1943 року — Ми пам’ятаємо". Гарцери, представники стрілецьких організацій та кресових об’єднань запалять "свічки пам’яті" на могилах жертв ОУН і УПА на південному сході Польщі. Мешканцям роздаватимуть значки із блакитною квіткою льону – символом перерваного життя та пам’яті про загиблих.
Урочистості триватимуть до серпня і включатимуть також освітні та культурні заходи. У ряшівському відділенні Інституту національної пам’яті до кінця липня буде представлена виставка "Волинь — рана, що кровоточить", авторкою якої є Вікторія Шайник, учениця загальноосвітньої гімназії в Динові. Серія з 16 картин створена на основі сімейних спогадів, пов’язаних із подіями на Кресах. Найближчими днями в Яроцині, Мєйсці-Пястовому, Яворнику-Руському, а також під час Фестивалю спадщини Кресів у Любачеві відбудуться лекції істориків IPN, присвячені злочинам українських націоналістів та польсько-українським відносинам.
Національний День пам’яті припадає на 11 липня, у річницю так званої кривавої неділі 1943 року, яку вважають кульмінацією антипольської акції, проведеної Організацією українських націоналістів (ОУН) та Українською повстанською армією (УПА) на Волині. Того дня відбулися скоординовані напади на близько ста польських населених пунктів.
Закон, яким встановлено це свято, нагадує, що в 1939-1946 роках українські націоналісти з ОУН, УПА та інших формувань, що діяли на Східних Кресах Другої Речі Посполитої, а також на території сучасних Люблінського та Підкарпатського воєводств, скоїли, як зазначено, "злочин геноциду" проти польського населення. За останніми оцінками польських дослідників, від рук українських націоналістів загинуло понад 120 тис. громадян Другої Речі Посполитої, у тому числі близько 60 тис. на Волині та щонайменше 60 тис. у Східній Малопольщі, на Поліссі та у Люблінській області. Жертвами стали насамперед мешканці сіл, а сотні тисяч поляків були змушені покинути свої домівки. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
