На Підкарпатті відбудеться Польсько-Український історичний конгрес
У дні 6-8 травня в Баранові-Сандомирському, що на Підкарпатті відбудеться Польсько-Український історичний конгрес. Він збере близько 100 дослідників із Польщі та України, які спільно обговорюватимуть складні аспекти спільної історії та способи її інтерпретації.
Захід, який вважається найбільшою станом на сьогодні зустріччю істориків обох країн, що присвячена рефлексії над польсько-українськими відносинами, організовують Центр Мєрошевського та Український інститут національної пам’яті. У конференції також візьмуть участь представники органів державної влади, парламентарі та дипломати, зокрема, заступник міністра культури і національної спадщини Республіки Польщі (РП) Марек Кравчик, заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, заступниця міністра державних активів РП Еліза Зейдлер, голова Ради з питань співпраці з Україною при польському уряді Павел Коваль, а також керівники дипломатичних місій в обох державах.
Зустріч відбудеться в місцевому замково-палацовому комплексі. Пізньоренесансову резиденцію в Баранові-Сандомирському, що належала раніше роду Лещинських та була збудована за проєктом італійського архітектора Санті Ґучі на рубежі XVII-XVIII ст., називають ще "Малим Вавелем".
Як підкреслюють організатори, метою конгресу є створення простору для фахового діалогу, заснованого на історичних джерелах, ґрунтовних дослідженнях та аргументах. Заплановано дев’ять тематичних сесій, під час яких учасники обговорюватимуть, зокрема, історіографічну термінологію, відносини в різні історичні епохи та сучасну колективну пам’ять.
"Польсько-український конгрес істориків є відповіддю на потребу чесного діалогу про минуле – також у його найскладніших і найболючіших аспектах. Ми хочемо, щоб дослідники з обох країн могли відкрито дискутувати про інтерпретаційні відмінності й напрямки подальших досліджень. Ми віримо, що такий діалог сьогодні особливо потрібен, адже напруженість навколо історії має реальний вплив на відносини між поляками та українцями", – сказав доктор Лукаш Адамський, заступник директора Центру Мєрошевського.
Метою конгресу є підсумування наявних досліджень польсько-українських відносин та визначення напрямів подальших наукових робіт. Учасники зосередяться на виявленні інтерпретаційних розбіжностей і дослідницьких лакун. Заплановано дев’ять сесій, присвячених, зокрема, історіографічній термінології, історії Польщі та Русі в середньовіччі, відносинам у Речі Посполитій до поділів, подіям XIX і XX століть – зокрема Другій світовій війні – а також сучасній історіографії та колективній пам’яті.
Як зазначають представники української сторони, відновлення історичного діалогу стало можливим, зокрема, завдяки розблокуванню пошуково-ексгумаційних робіт.
"Значною мірою до відновлення співпраці істориків спричинилося відновлення пошуково-ексгумаційних робіт, які були призупинені Україною у 2017 році у відповідь на нищення українських місць пам’яті в Польщі", – сказав посол України в Польщі Василь Боднар.
Він додав, що після запровадження заборони протягом років бракувало інституційної комунікації між істориками на державному рівні, а контакти мали переважно приватний та інституційний характер.
"Ситуація змінилася із створенням міжнародної Робочої групи: спочатку домовленості досягли міністри закордонних справ, згодом до процесу долучилися міністри культури, історики та представники громадянського суспільства", – зазначив дипломат.
Він нагадав, що в листопаді 2024 року Україна офіційно погодилася на проведення Польщею ексгумацій жертв Волинської трагедії.
Відновлення цих робіт активізувало також інші питання, пов’язані з історичною пам’яттю та діалогом, що – як підкреслив посол – потребувало часу, адже історія залишається однією з найчутливіших сфер двосторонніх відносин.
Як додав посол, результатом цих процесів є повернення до формату форуму або конгресу істориків за участі дослідників з обох країн. Василь Боднар також нагадав, що співорганізатором заходу з польського боку є Центр Мєрошевського – державна установа, що перебуває у підпорядкуванні Міністерства культури і національної спадщини Польщі.
Як і Центр Мєрошевського, так і Український інститут національної пам’яті підкреслюють, що конгрес у Баранові-Сандомирському має особливе значення як простір історичного діалогу між сусідніми народами. Організатори зазначають, що захід має показати: історичний діалог між сусідніми народами не лише триває, а й розвивається та може сприяти взаємному розумінню.
Опрац. Ihor Usatenko iua/
