НАТО: країни Альянсу мають намір призупинити дію Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ)
Країни НАТО, які є учасниками Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), мають намір призупинити його дію, йдеться в комюніке, оголошеному у вівторок. Це стане відповіддю на вихід Росії з ДЗЗСЄ.
"Росія продовжує демонструвати свою зневагу до контролю над озброєннями (...) і підриває міжнародний порядок, заснований на правилах. Визнаючи роль ДЗЗСЄ як наріжного каменю євроатлантичної архітектури безпеки, ситуація, в якій держави-члени Альянсу дотримуються договору, а Росія ні, була б неприйнятною", - заявили члени НАТО в заяві, опублікованій у вівторок.
"Відповідно, держави Альянсу мають намір призупинити дію ДЗЗСЄ на стільки часу, на скільки це буде необхідно, відповідно до їхніх прав за міжнародним правом. Це рішення повністю підтримується усіма членами НАТО", - додали в Альянсі.
16 травня російський парламент, діючи за прискореною процедурою, одноголосно проголосував за припинення дії Договору про звичайні збройні сили в Європі. Про денонсацію договору попросив президент Владімір Путін 10 травня.
Як нагадує у своєму аналізі Вітольд Родкевич, експерт варшавського Центру східних досліджень, Договір про звичайні збройні сили в Європі в його первісному варіанті був підписаний 19 листопада 1990 року тодішніми членами Організації Північноатлантичного договору і Варшавського договору.
"Він наклав кількісні обмеження на п'ять категорій наступальних озброєнь - танки, бойові машини піхоти, артилерійські підрозділи калібром 100 мм і вище (гармати, гаубиці, міномети та багатоствольні реактивні системи залпового вогню), бойові літаки та бойові вертольоти, - які могли бути розгорнуті двома альянсами в Європі від Атлантики до Уралу. Він також створив механізм взаємного контролю у вигляді обов'язкових повідомлень та інспекцій. Були встановлені ліміти для забезпечення балансу сил між альянсами й запобігання їх розгортанню таким чином, щоб одна сторона могла здійснити раптовий напад. Прийняття ДЗЗСЄ стало одним з головних проявів закінчення холодної війни", - зазначив Родкевич.
У липні 2007 р. Росія, посилаючись на відмову країн НАТО ратифікувати модифіковану версію ДЗЗСЄ (Росія, а також Казахстан, Білорусь і Україна ратифікували його між 2000 і 2004 роками), оголосила про "призупинення" його виконання і перестала надавати необхідну інформацію, а з 2015 року не бере участі в Спільній консультативній групі, яка контролює його дотримання.
"Як наслідок "призупинення" виконання договору ще у 2007 році, денонсація Росією договору не має практичного значення з військово-технічної точки зору. Рішення Кремля є суто політично-пропагандистською демонстрацією. Воно покликане продемонструвати, що Кремль відкидає можливість повернення до принципів "безпеки на основі співробітництва" у відносинах із Заходом у сфері безпеки після холодної війни і має намір домогтися перегляду архітектури європейської безпеки, що склалася після холодної війни. (...) Демонстративний вихід з низки угод про контроль над озброєннями також можна трактувати як свідчення відсутності реальних та ефективних інструментів тиску на Захід і як відчайдушну спробу замаскувати такий стан справ суто пропагандистськими жестами", - оцінив експерт.
З Брюсселя Artur Ciechanowicz (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/
