Навроцький наклав вето на реформу кримінального провадження. Міністр юстиції: це мало обмежити зловживання
Реформа кримінального провадження, на яку президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето, мала посилити право на захист і обмежити зловживання попереднім ув'язненням. На цьому наголосив міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек. На його думку, вето щодо цих положень є захистом старого мислення про державу.
У п’ятницю речник президента Рафал Леськевич повідомив, що Кароль Навроцький прийняв рішення накласти вето на поправки до Кримінально-процесуального кодексу від 27 лютого цього року — масштабну реформу кримінального процесу, що стосується, зокрема, заборони використання незаконних доказів та обмеження застосування попереднього ув’язнення.
У суботу на платформі X міністр юстиції прокоментував це рішення. Він підкреслив, що реформа мала на меті посилити право на захист, обмежити зловживання попереднім ув’язненням, завдяки якому, на його думку, Польща "славилася" за правління партії "Право і Справедливість", полегшувати доступ до матеріалів справи, підтримувати осіб з інвалідністю та унеможливлювати використання в суді доказів, отриманих незаконним шляхом — тут міністр вказав на систему Pegasus.
"Як бачимо, хтось має схильність до інших устроїв, ніж демократія. Це явна оборона старого мислення про державу: чим менше прав має громадянин, тим зручніше для влади", — написав він.
"Таке правління вже не повернеться, пане Президенте (Ветомате)", — звернувся до президента Журек, який одночасно є Генеральним прокурором країни.
Ця масштабна поправка стосувалася низки питань кримінального процесу. Зокрема, вона передбачала новий, відмінний підхід до можливості застосування попереднього ув’язнення з огляду на так звану суворість покарання. Верхня межа покарання у вигляді позбавлення волі — яке вважається суворим — мала бути підвищена з 8 до 10 років. Водночас строк застосування арешту на підставі цієї норми до винесення вироку судом першої інстанції не міг би перевищувати 12 місяців.
Крім того, передбачалося повернення до положень, що діяли до часів правління партії "Право і справедливість" (PiS), згідно з якими "попереднє ув'язнення не може застосовуватися, якщо за злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк, що не перевищує 2 років". Ця межа тепер знижена до покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
Ще один важливий аспект змін стосувався можливості використання в кримінальному провадженні так званих незаконних доказів. Чинна зараз норма КПК передбачає, що "доказ не може бути визнаний неприпустимим виключно на тій підставі, що він був отриманий з порушенням процесуальних норм або за допомогою забороненого діяння, (...) за винятком випадків, коли доказ було отримано у зв’язку з виконанням державним службовцем службових обов’язків у результаті: вбивства, умисного заподіяння тілесних ушкоджень або позбавлення волі".
Однак нинішнє керівництво Міністерства юстиції аргументувало, що таке регулювання щодо використовуваних доказів порушує "конституційний принцип дії на підставі закону" та "довіру до держави".
У зв’язку з цим у поправці замість чинної на сьогодні норми прямо зазначено, що "неприпустимим є отримання та використання доказів, здобутих для цілей кримінального провадження шляхом вчинення забороненого діяння".
У наступному положенні поправок також однозначно зазначено, що "використання доказів, отриманих під час оперативно-розшукових заходів, може відбуватися виключно в кримінальному провадженні у справі про злочин (...), стосовно якого допускаються такі заходи з боку будь-якого уповноваженого органу".
Дуже важлива зміна в поправці — як зазначало Міністерство юстицїі — стосувалася визначення підозрюваного. Адже у відхиленій реформі було записано, що "підозрюваним вважається особа, щодо якої зібрані докази достатньо обґрунтовують підозру у вчиненні нею злочину і стосовно якої було вжито процесуальних заходів, спрямованих на її переслідування". Як аргументувалося в обґрунтуванні, це означало б, що особа з моменту затримання у зв’язку з підозрою у вчиненні злочину могла б отримати статус підозрюваного.
Наразі КПК передбачає, що "підозрюваним вважається особа, щодо якої винесено повідомлення про підозру або якій без цього оголошено про наявність підозри у зв’язку з початком допиту в якості підозрюваного".
Інші з численних змін, передбачених поправками, стосувалися, зокрема: питань, пов’язаних із системою європейського ордера на арешт, використання доказів, конфіденційності контактів підозрюваного з захисником, а також строків подання апеляцій.
Обґрунтовуючи президентське вето, речник президента заявив, зокрема, що "рішення було прийнято з турботи про безпеку громадян та ефективність держави у боротьбі з найнебезпечнішою злочинністю".
Як додав Леськевич, прийняття в цій поправці "окремих корисних рішень не є достатньою підставою для підписання закону".
"Нові положення могли б ускладнити проведення кримінальних проваджень, що суперечило б інтересам громадян та обов’язку держави щодо забезпечення їхньої безпеки", — обґрунтував речник президента. (PAP)
Опр. Dmytro Planton
dpp/
